Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 31 ІДУТЬ У БЕЗСМЕРТЯ 27 липня ц.р. у Львові, в день похорону видатного патріота Любомира Полюги – охоронця і зв'язкового легендарного Провідника Романа Шухевича, покинула земний світ ще одна представниця славної когорти борців за волю України Ярослава Крижанівська-Гасюк. Непомітно покинула земний світ скромна, але вельми непе- ресічна жінка, яка пройшла катівні совєт- ських тюрем і гулагів, та не втрати- ла любові до України, віри у її краще майбуття. Ідуть у безсмертя самовід- дані борці за Україну, залишаючи нам благодатні зразки високого духу й патріотизму та посвяти свого життя Україні. Маємо їх вічно пам'ятати! Ярослава Крижанівська-Гасюк Народилася Ярослава 28 грудня 1925 року в місті Перемишль Львівського воєвод- ства (тепер Підкарпатське воєводство, Поль- ща). Любила рідне місто, вважала його прек- расним і культурним, а основне – українським. Втішалась срібнолентним Сяном, захоплюва- лася знайденими при розкопках руїнами зам- ку з княжої доби. Там у її душі сформувалася глибока любов до неньки України. Батьки – Онуфрій Крижанівський і Марія з дому Пашковська. У них народилося п'ятеро доньок, Ярослава була другою. Батько був кваліфікованим майстром- годинникарем. Обоє батьки були свідомими українцями і глибоко-релігійними греко-като- ликами. Початкову освіту Ярослава здобула у "Рідній Школі" ім. Маркіяна Шашкевича, де отримала добрі знання і дух патріотизму. Після цієї школи успішно здала іспити до приватної української жіночої гімназії, на все життя зберегла пам'ять про добрих, таланови- тих вчителів-патріотів цієї гімназії. Ярослава дуже любила мистецтво, мала неабиякі актор- ські здібності, натхненно грала в театральних виставах, але ніколи її не покидало бажання боротися проти ворогів українців. У 1943 році її прийняли в Юнацтво ОУН, і вона пильно старалася виправдати довір'я Організації. Її хата в Перемишлі була вигідно розташована біля замку, звідки легко було добиратися лісом до Корманич, де базу- валася сотня "Бурлаки". Хлопці-підпільники і сам сотенний не раз пробиралися до її хати, а також її підпільні дороги перетиналися з багатьма легендарними особистостями (Ма- річкою Савчин, Іриною Тимочко, Зенею Кара- бин, Олександром Саноцьким, окружним про- відником Василем Галасом, Зенею Химкою та іншими відданими патріотами України). Ярослава мала псевдо "Ярка", викону- вала обов'язки зв'язкової і медсестри Україн- ського Червоного Хреста (УЧХ) у сотні "Бурла- ки", опікувалася хворими та пораненими бій- цями УПА, влаштовувала їх у лікарні. У 1945 році знущання польських вій- ськовиків над українським народом (при поту- ранні совітів) не мало меж. Розпочавшись у 1945 році злочином у Брилинцях, де розстрі- ляли вчителів, священиків і цілі родини сві- домих українських селян, далі – страшні події у селах Павликома, Берізка, Малковичі та інших. Злочинна хвиля покотилася по цілому Закерзонню. На захист українських селян вис- тупила сотня "Бурлаки" на чолі з її безстраш- ним командиром Володимиром Щигельським. Його боялися і німці, і поляки, і совіти, за ним полювали цілі армійські підрозділи. У 1946 р. під час депортації українців внаслідок домовленостей між УРСР та Поль- щею про взаємний обмін населенням у прикор- донних районах Ярослава була переселена до Львова. Того ж року заарештована під час вико- нання завдання ОУН. Протягом двох місяців утримувалась у підвалах будівлі, де тепер зна- ходиться Головне управління МВС України у Львівській області (пл. ген. Григоренка, 3). Звіль- нена з-під арешту через відсутність доказів. Вдалося легалізуватися, екстерном здо- бути документ про середню освіту і в 1947 році поступити до Львівського державного медич- ного інституту.
Page load link
Go to Top