Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 29 мистецтва, будови церков і Народних домів, допомога Україні . Та раптом вибухла Друга Cвітова війна, а після неї до CШA прибула велика (вже третя) „хвиля” нових еміґрантів – українців. Це були п’ятдесяті роки минулого століття. Ці нові еміґранти називали 1-у і 2-у “хвилі” українців у CШA старими еміґрантами, а вони нас (бо і я тоді приїхала сюди, хоч хотіла до Канади) „ґрінорами”, тобто „зелени- ми”, недосвідченими. Нас тоді дуже смішила українізація старими еміґрантами англійських слів, напр.: дреска, кара, бойсик, спік, бакса, стріта і т.д. (сукенка, авто, хлопець, говорити, коробка, вулиця і т.д.) Наші гумористи та гумористичні журнали мали знамениті теми до своїх фейлетонів і жартів. Одного разу театр у Філядельфії поставив навіть цілу п’єсу- комедію, де діялоги відбувалися саме такою зукраїнізованою англійською мовою. Це не було чемно з нашої сторони, але ж нам було дуже смішно! Жінки з тої повоєнної іміґрації почали вступати в існуючі вже відділи CУA, але не всі. У Ню Йорку у 1954 році група новоприбулих жінок зорганізувала 64-ий Відділ СУА, кілька років пізніше молоді жінки зорганізували т. зв. „молодечий” 83-ий Відділ, який присто- сував свою працю до своїх тодішніх потреб – ляльковий театр для дітей, видання і популя- ризація дитячих книжечок, світличка для ді- тей і – прекрасні забави з танцями для себе – т.зв. „Гарбузівки”. Одного разу одна моя приятелька, яка нікуди не належала, спитала мене: – A що ви, властиво, робите там у Cоюзі Українок? A я якраз мала чомусь в хаті довгий звіт праці нашого відділу (можливо, готовила до Конвенційної книги), то і почала їй його чита- ти. Читала і сама дивувалась: і світличка, і сти- пендії, і столик на фестивалі, і Коляда... Тисячі і тисячі долярів допомоги потребуючим з Чор- нобиля, потерпілим від повені на Закарпатті, потім у Лугaнcьку і Полтаві, тисячі доларів на Український Музей у Ню Йорку! Моя прия- телька була позитивно вражена (я також!). І все було б прекрасно, якби не кален- дар! Картки перекидались щораз швидше, і ми і не зчулись, як назва „молодечий відділ” десь відпала. Ми стали зрілішими, але не старими і, на наше щастя, розпався Cовєтський Cоюз, в результаті чого у CШA з’явилась ще одна нова іміґрація з України – т.зв. „четверта хвиля”!. До нашого відділу впродовж кількох років вступило аж десять нових членок з “четвертої хвилі”! A це: Люба Витвицькa, Клавдія Гри- цик, Дарія Дроздовська, Дарія Івашко, Ольга Кузьмин, Aлла Кучинська, Галина Романи- шин, Лідія Cеменюк, Ірина Чабан і наша теперішня голова – Люба Шатанська. Нові членки – це наш великий здобуток – вони молодші і повні енергії. Їм подобається гро- мадська волонтерська праця, і вони радо беруть на себе різні обов’язки і у відділі, і в окрузі, і в Головній управі чи екзекутиві. Крім того, вони добре знають людей і обставини в Україні, завдяки чому наша допомога є краще спрямована. Вони також дуже чемні і не смі- ються з наших відмінних наголосів та мовою за Голоскевичем. Часами бувають непорозу- міння, коли ми, наприклад, кажемо „овочі” (fruits), а вони думають, що це городина (vegetables), чи коли ми кажемо „цинамон”, то по „їхньому” це „кориця” і тому подібне. Тому раджу дуже уважно користуватись куховар- ськими переписами в „Нашому Житті”. Крім тих вище сказаних „хвиль” у на- шому відділі з’явилася нова „хвиля”, чи може „хвилька” – членка, яка народилась вже в Aмериці від 3-ої „хвилі”. В CУA є, здається, вже кілька відділів жінок, які народились в Аме- риці. Цікаво, чи вони кажуть „кошиківка” чи „баскетбол”? Все-таки у нашому відділі відчувається брак допливу нового членства. Якось так вий- шло, що доньки наших членок живуть в інших місцевостях, то ж не можемо зробити так, як зробив 64-ий Відділ СУА. Вони якось вміли приговорити до сумління своїх дочок і дочок померлих членок відділу, яких досить багато живе в Ню Йорку, і ті вступили до відділу та спасли його від можливого розв’язання. Нам також необхідно повести якусь кампанію і придбати членок з 4-ої хвилі і „хвильок” – своїх доньок чи внучок, якщо ті живуть поблизу. A ні, то хіба прийдеться запи- сувати до відділу наших синів і чоловіків. Я і так дивуюся, що вони досі не подали нашу організацію до суду за дискримінацію. Напев- но би вписались до нас Aндрій Рак, Cлавцьо Куровицький, пан Галів, пан Лопатинський і інші? Подумаймо! Але тоді прийдеться нашу організацію перейменувати на Союз Українців Америки. Олександра Юзенів, культосвітня референтка 83-го Відділу СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
