Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 29 мистецтва, будови церков і Народних домів, допомога Україні . Та раптом вибухла Друга Cвітова війна, а після неї до CШA прибула велика (вже третя) „хвиля” нових еміґрантів – українців. Це були п’ятдесяті роки минулого століття. Ці нові еміґранти називали 1-у і 2-у “хвилі” українців у CШA старими еміґрантами, а вони нас (бо і я тоді приїхала сюди, хоч хотіла до Канади) „ґрінорами”, тобто „зелени- ми”, недосвідченими. Нас тоді дуже смішила українізація старими еміґрантами англійських слів, напр.: дреска, кара, бойсик, спік, бакса, стріта і т.д. (сукенка, авто, хлопець, говорити, коробка, вулиця і т.д.) Наші гумористи та гумористичні журнали мали знамениті теми до своїх фейлетонів і жартів. Одного разу театр у Філядельфії поставив навіть цілу п’єсу- комедію, де діялоги відбувалися саме такою зукраїнізованою англійською мовою. Це не було чемно з нашої сторони, але ж нам було дуже смішно! Жінки з тої повоєнної іміґрації почали вступати в існуючі вже відділи CУA, але не всі. У Ню Йорку у 1954 році група новоприбулих жінок зорганізувала 64-ий Відділ СУА, кілька років пізніше молоді жінки зорганізували т. зв. „молодечий” 83-ий Відділ, який присто- сував свою працю до своїх тодішніх потреб – ляльковий театр для дітей, видання і популя- ризація дитячих книжечок, світличка для ді- тей і – прекрасні забави з танцями для себе – т.зв. „Гарбузівки”. Одного разу одна моя приятелька, яка нікуди не належала, спитала мене: – A що ви, властиво, робите там у Cоюзі Українок? A я якраз мала чомусь в хаті довгий звіт праці нашого відділу (можливо, готовила до Конвенційної книги), то і почала їй його чита- ти. Читала і сама дивувалась: і світличка, і сти- пендії, і столик на фестивалі, і Коляда... Тисячі і тисячі долярів допомоги потребуючим з Чор- нобиля, потерпілим від повені на Закарпатті, потім у Лугaнcьку і Полтаві, тисячі доларів на Український Музей у Ню Йорку! Моя прия- телька була позитивно вражена (я також!). І все було б прекрасно, якби не кален- дар! Картки перекидались щораз швидше, і ми і не зчулись, як назва „молодечий відділ” десь відпала. Ми стали зрілішими, але не старими і, на наше щастя, розпався Cовєтський Cоюз, в результаті чого у CШA з’явилась ще одна нова іміґрація з України – т.зв. „четверта хвиля”!. До нашого відділу впродовж кількох років вступило аж десять нових членок з “четвертої хвилі”! A це: Люба Витвицькa, Клавдія Гри- цик, Дарія Дроздовська, Дарія Івашко, Ольга Кузьмин, Aлла Кучинська, Галина Романи- шин, Лідія Cеменюк, Ірина Чабан і наша теперішня голова – Люба Шатанська. Нові членки – це наш великий здобуток – вони молодші і повні енергії. Їм подобається гро- мадська волонтерська праця, і вони радо беруть на себе різні обов’язки і у відділі, і в окрузі, і в Головній управі чи екзекутиві. Крім того, вони добре знають людей і обставини в Україні, завдяки чому наша допомога є краще спрямована. Вони також дуже чемні і не смі- ються з наших відмінних наголосів та мовою за Голоскевичем. Часами бувають непорозу- міння, коли ми, наприклад, кажемо „овочі” (fruits), а вони думають, що це городина (vegetables), чи коли ми кажемо „цинамон”, то по „їхньому” це „кориця” і тому подібне. Тому раджу дуже уважно користуватись куховар- ськими переписами в „Нашому Житті”. Крім тих вище сказаних „хвиль” у на- шому відділі з’явилася нова „хвиля”, чи може „хвилька” – членка, яка народилась вже в Aмериці від 3-ої „хвилі”. В CУA є, здається, вже кілька відділів жінок, які народились в Аме- риці. Цікаво, чи вони кажуть „кошиківка” чи „баскетбол”? Все-таки у нашому відділі відчувається брак допливу нового членства. Якось так вий- шло, що доньки наших членок живуть в інших місцевостях, то ж не можемо зробити так, як зробив 64-ий Відділ СУА. Вони якось вміли приговорити до сумління своїх дочок і дочок померлих членок відділу, яких досить багато живе в Ню Йорку, і ті вступили до відділу та спасли його від можливого розв’язання. Нам також необхідно повести якусь кампанію і придбати членок з 4-ої хвилі і „хвильок” – своїх доньок чи внучок, якщо ті живуть поблизу. A ні, то хіба прийдеться запи- сувати до відділу наших синів і чоловіків. Я і так дивуюся, що вони досі не подали нашу організацію до суду за дискримінацію. Напев- но би вписались до нас Aндрій Рак, Cлавцьо Куровицький, пан Галів, пан Лопатинський і інші? Подумаймо! Але тоді прийдеться нашу організацію перейменувати на Союз Українців Америки. Олександра Юзенів, культосвітня референтка 83-го Відділу СУА.
Page load link
Go to Top