Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2016 СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ «Де згода в сімействі...» Все частіше на думку спливає – «Ой, якби молодість знала, ой, якби старість мог- ла». Бо усвідомлюємо, як багато ми втрачаємо, не зробивши чогось вчасно. А особливо шкода упущеного у вихованні дітей. Одвічне коло – батьки і діти – всім, наче, й зрозуміле, звичне поняття. Та, крім великої радости, скільки обо- в’язків і завдань покладено самим Господом у ці взаємовідносини. Роля батьків – надзви- чайна, адже їх місія – продовжувати розвивати і захищати гідність християнської сім’ї. У наш непростий час, коли так багато жорстокості, ненависті, розчарувань, бездухов- ності – особливо треба опікуватися душами юних. В серцях щемить біль за Україну, де щодня вмирають її достойні сини, де вже є тисячі осиротілих дітей, матерів у вічній жалобі і багато-багато покалічених воїнів – Героїв Ук- раїни... А поруч – духовних калік, запроданців – ситих, пихатих, що іґнорують усі християн- ські чесноти і своїми вчинками ганьблять ім’я українця, викликають до себе гнів і обурення. Без батьківської допомоги непросто молодій людині зрозуміти ці контрасти – не розчаровуватись, а проявляти милосердя і вірити, що Бог бачить наші серця і кожному воздасться по ділах його. Саме у сім’ї дитина пізнає правду життя і поступово вчиться розпізнавати Добро і Зло. Дійсно, тепер існує багато загроз інституту сім’ї з боку новітніх ідеологій. Мають місце нові погляди на подружнє життя. Дехто не вважає обов’язком мати дітей, інші не усвідомлюють, що шлюб – це на все життя, знецінюється значення подружньої вірності, з’являються одностатеві шлюби. А як довго заживають душевні рани розлучених і як їх лікувати? Погодьтеся, що ми недостатньо готуємо молодих людей бути щасливими у сім’ї. Доволі часто бачимо й таких, що не спішать одружуватись – хочуть пожити для себе. Як результат – багато самот- ніх і одиноких людей, котрі, замість плекання дітей та онуків, віддають свою нерозтрачену любов та увагу котикам і песикам. У наших руках майбутнє дитини. Приг- лядайтеся, як живе і чим живе ваша дитина, що лежить на її серці, що гнітить і що радує, хто поруч і хто є авторитетом у її житті. Вихо- вувати дитину слід на конкретних родинних прикладах. Розповідайте дітям цікаві історії з життя вашої родини, говоріть про пережиті як радісні, так і сумні події. Не упускайте нагоди і часу вести мову про сімейні обов’язки, вміння терпіти і тішитися разом. Поки ще дитина слухає – навчайте християнських чеснот, жит- тєвих мудростей. Не забувайте про особистий приклад, бо ваші вчинки, слова, ставлення до оточуючих мають бути чесними, а не корисли- вими. Не раз чуємо від знайомих: «так гово- рила моя мама», «так навчав мене тато», «так робила моя бабуся», – таким чином підкрес- люються добрі родинні настанови, з якими впевненіше йдеш по життю. Нещодавно сумну вістку отримала з рідного краю – передчасно відійшов у вічність мій побратим і друг, відомий краєзнавець з Тернополя Богдан Хаварівський. У хвилини спогадів про нього з вдячністю і теплом думаю про його батьків. Через усе життя Богдан про- ніс принципи християнської моралі, привиті йому матір’ю і батьком. Свято беріг рідну віру, шанував старших, любив свою дружину, обері- гав і навчав дітей та внуків. Завжди був чесним і надійним другом, до останнього дня працю- вав для української ідеї. Українці розкидані по цілому світі і всі вони різні, але їх об’єднують давні спільні традиції і віра нашого народу. У цьому є вели- ка виховна сила. Сьогодні наша прабатьківська земля стала центром уваги цілого світу. Кожне небайдуже серце вболіває за її долю. Головна Управа СУА і кожен відділ нашої поважної організації пригортаються працею і коштом до загальної справи помочі Україні. Низький уклін їм і подяка. Ці чис- ленні благородні вчинки не пройдуть непо- міченими, допомога зболеним і багатостраж- дальним землякам – це свята християнська інвестиція в життя. За 25 літ незалежности Україна дуже змінилася. Є в ній багато нового, доброго, а головне – формується надійна, патріотична ґенерація молоді. Україна має сотні нових імен героїв, розкрито багато сторінок замовчуваної історії, яких вже не знищити ворогам. Зацікавлені щирі діялоги про це обо- в’язково проростуть у душах нащадків почут- тям любові і гордості за генетичну причетність до багатогранного духовного материка, що зветься Україною. Святослава Ґой-Сторм, виховна референтка СУА.
Page load link
Go to Top