Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2016 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка СІРКО Цю правдиву невеличку історію з Чорного Лісу мені роз- повіли під час моєї поїздки в гори Карпати. Тієї весни в декількох се- лах, що межували з Чорним Лі- сом, почали пропадати гуси, ку- ри. Навіть собаки, що були не прив’язаними і вільно розгулю- вали по найближчих околицях колись густого дрімучого лісу, що отримав таку свою назву, більш не поверталися до своїх домівок. Таємниця пропажі домашніх тварин скоро була розгадана. Пастушки розповіли, що бачили в лісі двох вовків-сіроманців, які намагалися поцупити в них ягничку, але, налякані їхнім криком та гавкотом собачки, дременули в густі кущі верболозу річки Лукви. Місцеві мисливці організували облаву з прапорцями і непрошені гості – вовк і вовчиця поплатилися за шкоду своїм життям. Також було знайдено вовче лігво, звідки витягнули за загривок двох вовченят, що люто огризалися, і в клітці відвезли до Київського зоопарку. Одного ранку, десь на другий чи третій день після облави на вовків, окраїну села розбудив шалений гавкіт собак. Цей переполох вчинила поява одного маленького вовченяти, що тремтіло від страху і не знало, куди за- ховатися від моторошного гавкоту. Це вовченя якось врятувалося від мислив- ців, а голод пригнав його до села. Вовченя від страху пролізло попід паркан на подвір’я найближчої оселі і ... опинилося біля ніг собаки-лабрадора. Від страху вовченя закрило очка, але собака лизнула його декілька разів мордочку і вовченя, заспокоївшись, покірно попленталась за нею до собачої буди. А навкруг собачий лемент ще довго не вгавав. Ласко, що ти там ховаєш в буді? – запитав господар дому, що відпро- ваджував семирічну Оленку до школи. Заглянув в будку і здивовано подивився на стривожену собачку, що тихо скавуліла і з просьбою пройшлася теплим язичком по руці господаря.
Page load link
Go to Top