Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2016 твердим характером і незломністю збудували тверду підставу нашій діяспорі, нашому сьо- годенню. Вони розбудували Захід Канади, вони – міцне коріння нашої ідентичности. А для наступних поколінь «баба» була зв'язком мо- лодої ґенерації з незнаною їм Батьківщиною. І тепер пригадаймо собі слова проф. Єф- ремова: «з дня на день тягнути ярмо щоденної праці і не бачити в минулому і майбутньому нічого, окрім довгої низки таких самих днів – це справжній героїзм...» То ж сьогодні, шановні присутні, ми мо- жемо сказати, що наші жінки – піонерки творять нову категорію жертовного героїзму. Вони – героїні невтомної праці і посвяти для добра майбутніх поколінь. Віддаймо ж їм поклін і подяку за їхню колосальну працю, за наше нинішнє життя в Канаді. Поїдьмо в липні і серпні до Манітоби, Саскачевану, Альберти. Побачимо золоті поля спілого збіжжя на тлі голубого неба. Це добробут господарів, це добробут Канади. І уявім собі в тім золоті постать батька Василя Курилика, який тримає в руці спіле зерно, скарб Канади, джерело канадської економіки! Шановні присутні! Ми приїхали на готове. Не лише на готовий хліб , а на церкви, організації, школи, домівки, часописи, бібліо- теки... Хтось це будував! Чиїсь руки, чийсь ум і чиїсь гроші це творили. Наші попередники нам залишили колосальну спадщину. То ж подивімся сьогодні на себе і у майбутнє: що робимо ми, що залишимо по собі. Слава Героїні – українській жінці-піонерці! Доброго дня, шановні Благодійники – Союзянки Америки! Завдячуючи Вам, в Сокальщині, Львівської області серед учнівської молоді вже третій рік проводиться конкурс на кращий твір на тему «Ким я хочу бути? Як я цього досягну». Спонсором цього конкурсу є Союз Українок Америки. Надсилаю Вам Колективний твір, який написала наша поетеса Любов Бенедишин, прочитавши творчі роботи цьогорічних учасників конкурсу. Надіюсь, Вам буде цікаво читати та довідатись про мрії та сподівання наших випускників. Тема твору, як і сам проєкт, є дуже актуальними на даний час. Зараз, як ніколи, необхідні добрі спеціалісти в різних галузях. Це найважливіше, що ми, завдячуючи Вам, можемо зробити для майбутнього України, – спонукати дітей правильно обрати професію і бути потрібним Батьківщині. Тим більше, що в учнів після Революції Гідності, коли на Сході війна, загострене почуття патріотизму, вони не бачать себе поза Україною. Ірина Мандрик. КОЛЕКТИВНИЙ ТВІР 2016 «Юність – це вік,коли людина робить одне з найважливіших своїх відкриттів – відкриває самого себе...» (Гупало Ігор, Двірці). «Кожна дитина, народжуючись, отримує долю. В народі кажуть, що вона, як і саме життя дається Богом, і вже змінити її не можна. Але часто людина сама творить своє життя, свою долю, змінюючи її так чи інакше». (Яроцька Тетяна, Лучиці). «...Божа воля – це простір. Господь не створив нас роботами... Бог - Творець і хоче, щоб ми також були творцями... Я впевнений, що до чистої мети потрібно йти праведною, хоча важкою дорогою» (Палюх Юрій, Со- кальська гімназія). «...життя – це лише шанс. Один єдиний шанс стати освіченим і успішним». (Філяс Надія, гімназія). «Вибір професії – це друге народження людини, її успіх на життєвій дорозі. Бути учнем, напевне, найлегше, а от обрати професію на все життя, врахувавши здібності, уподобання – ой, як не легко». (Ничай Тетяна, Волиця). «Є цікавий вислів: знайди те, що тобі подобається робити, і все життя не працюй. З того випливає, що робота, професія і по- кликання повинні бути одним і тим же, інакше жодна з цих речей не буде приносити ні радості, ні матеріального достатку...». (Трачук Олена, Лучиці).
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
