Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2016 WWW.UNWLA.ORG 5 СУЧАСНІ ГЕРОЇНІ УКРАЇНИ ВІД « ЖІ НО ЧО Ї СО ТНІ » ДО « НЕВ ИДИМО ГО БА ТА ЛЬЙО НУ» : ЯК В ОЮЮТЬ УК РА ЇНК И У Києві презентували перше соціоло- гічне дослідження, присвячене участі жінок у війні на Донбасі. Його назва – «Невидимий батальйон» – метафорична, адже досвід жінок в український армії здебільшого є непомітним як для громадськості, так і для законодавства. Так, жінки-військові не можуть обіймати знач- ного переліку посад, мають гірше забезпечен- ня та вимушені постійно спростовувати сте- реотипи щодо власних здібностей. Але автори дослідження переконані: жінки здатні воюва- ти значно краще, ніж деякі генерали-чоловіки, які встановлюють для них обмеження. Основою дослідження «Невидимий ба- тальйон» стали близько 50 інтерв’ю з чолові- ками та жінками, що служать у зоні бойових дій. Окрема частина присвячена участі жінок у Євромайдані, зокрема, «Жіночій сотні», адже невдовзі після революції багато жінок із неї стали воїнами. Перш за все, соціологи з’ясовували мо- тивацію жінок-добровольців. Усі вони прий- шли на фронт із патріотичних міркувань і планували залишатись там до кінця війни. Ці жінки, зазначають дослідники, зазвичай знач- но більш мотивовані за чоловіків: щоб потра- пити на війну, їм потрібно подолати стереоти- пи, довести право воювати і змиритися з тим, що на соціальний захист можна не розрахову- вати. Українське законодавство визначає пе- релік посад, які не можуть обіймати жінки. Йдеться не лише про професії снайпера або розвідника. Жінки також не можуть бути, серед іншого, водіями, фотографами, кіноме- ханіками, інструкторами або перекладачами. Усі посади, в назвах яких є слова «начальник» або «командир», недоступні для жінок, каже одна координаторка дослідження і керівник Центру аеророзвідки Марія Берлінська, виня- ток становить вакансія начальниці лазні. «На- чальником продовольчого пункту жінка бути не може. Зате кухаркою – запросто», – каже вона. Ці норми прописані у двох документах: «Тимчасовому переліку посад рядового сер- жантського, старшинського складу» від травня 2014 року і «Наказі міністра оборони про пере- лік посад офіцерського складу, на які можуть призначати жінок, прийнятих на військову службу за контрактом». Однак, де-факто, жінки виконують ті самі завдання, що й чоловіки, але або не є ніде зареєстрованими, або офіційно обіймають ін- ші посади. Відповідно, не мають права на піль- ги та соціальні виплати, каже Марія Берлін- ська. До війни цю ситуацію замовчували. Знали хіба що історію Надії Савченко, яка дня- ми вартувала під Міністерством оборони, щоб зустрітися з міністром і отримати дозвіл вчи- тися на летунку. «Але це було до війни. Зараз зовсім інша історія. Вже безліч жінок прой- шли фронт, отримали і поранення, і контузії, і досвід. І разом з тим, вони – «кухарки», – зау- важує Берлінська. Дослідження «Невидимий батальйон» викрило низку проблем, про які, як кажуть со- ціологи, зазвичай не згадують у медіа. Нап- риклад, відсутність форми потрібного розміру та гінекологічного обслуговування, посттрав- матичний синдром і проблеми реінтеґрації. Кілька жінок в інтерв’ю розповіли, що соціяль- ні служби намагалися забрати їхніх дітей, поки вони перебували в зоні бойових дій. На запитання «Чи стане армія ефек- тивнішою за участі жінок?» більшість опита- них відповіли ствердно. Жінки часто кращі снайпери, або медики через розвиненішу дріб- ну моторику, окрім того, вони більш дисциплі- новані і менш схильні до алкоголізму. Утім, деякі чоловіки, відповідаючи на це запитання, визнають, що мають позитивні приклади учас- ті жінок у воєнних діях, однак все одно переко- нані, що війна – «не жіноча справа». Стере- отипи поширені й серед самих жінок: багато з них вважають, що виконують другорядні зав- дання порівняно з тими, що виконують чоло- віки. Соціолог та автор дослідження Тамара Марценюк упевнена: в сучасному суспільстві жінки самі мають право обирати: варити борщ, чи гинути на барикадах. «Патерналізм з боку держави вважається доволі застарілим. Багато міжнародних документів декларують зміну бачення ролі жінок не лише як жертв конфлікту, але й як повноправних учасниць розв’язання конфліктів на рівні з чоловіками», – каже вона. Тамара Марценюк каже, що причина заборон для жінок широкого переліку посад
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
