Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2016 WWW.UNWLA.ORG 5 СУЧАСНІ ГЕРОЇНІ УКРАЇНИ ВІД « ЖІ НО ЧО Ї СО ТНІ » ДО « НЕВ ИДИМО ГО БА ТА ЛЬЙО НУ» : ЯК В ОЮЮТЬ УК РА ЇНК И У Києві презентували перше соціоло- гічне дослідження, присвячене участі жінок у війні на Донбасі. Його назва – «Невидимий батальйон» – метафорична, адже досвід жінок в український армії здебільшого є непомітним як для громадськості, так і для законодавства. Так, жінки-військові не можуть обіймати знач- ного переліку посад, мають гірше забезпечен- ня та вимушені постійно спростовувати сте- реотипи щодо власних здібностей. Але автори дослідження переконані: жінки здатні воюва- ти значно краще, ніж деякі генерали-чоловіки, які встановлюють для них обмеження. Основою дослідження «Невидимий ба- тальйон» стали близько 50 інтерв’ю з чолові- ками та жінками, що служать у зоні бойових дій. Окрема частина присвячена участі жінок у Євромайдані, зокрема, «Жіночій сотні», адже невдовзі після революції багато жінок із неї стали воїнами. Перш за все, соціологи з’ясовували мо- тивацію жінок-добровольців. Усі вони прий- шли на фронт із патріотичних міркувань і планували залишатись там до кінця війни. Ці жінки, зазначають дослідники, зазвичай знач- но більш мотивовані за чоловіків: щоб потра- пити на війну, їм потрібно подолати стереоти- пи, довести право воювати і змиритися з тим, що на соціальний захист можна не розрахову- вати. Українське законодавство визначає пе- релік посад, які не можуть обіймати жінки. Йдеться не лише про професії снайпера або розвідника. Жінки також не можуть бути, серед іншого, водіями, фотографами, кіноме- ханіками, інструкторами або перекладачами. Усі посади, в назвах яких є слова «начальник» або «командир», недоступні для жінок, каже одна координаторка дослідження і керівник Центру аеророзвідки Марія Берлінська, виня- ток становить вакансія начальниці лазні. «На- чальником продовольчого пункту жінка бути не може. Зате кухаркою – запросто», – каже вона. Ці норми прописані у двох документах: «Тимчасовому переліку посад рядового сер- жантського, старшинського складу» від травня 2014 року і «Наказі міністра оборони про пере- лік посад офіцерського складу, на які можуть призначати жінок, прийнятих на військову службу за контрактом». Однак, де-факто, жінки виконують ті самі завдання, що й чоловіки, але або не є ніде зареєстрованими, або офіційно обіймають ін- ші посади. Відповідно, не мають права на піль- ги та соціальні виплати, каже Марія Берлін- ська. До війни цю ситуацію замовчували. Знали хіба що історію Надії Савченко, яка дня- ми вартувала під Міністерством оборони, щоб зустрітися з міністром і отримати дозвіл вчи- тися на летунку. «Але це було до війни. Зараз зовсім інша історія. Вже безліч жінок прой- шли фронт, отримали і поранення, і контузії, і досвід. І разом з тим, вони – «кухарки», – зау- важує Берлінська. Дослідження «Невидимий батальйон» викрило низку проблем, про які, як кажуть со- ціологи, зазвичай не згадують у медіа. Нап- риклад, відсутність форми потрібного розміру та гінекологічного обслуговування, посттрав- матичний синдром і проблеми реінтеґрації. Кілька жінок в інтерв’ю розповіли, що соціяль- ні служби намагалися забрати їхніх дітей, поки вони перебували в зоні бойових дій. На запитання «Чи стане армія ефек- тивнішою за участі жінок?» більшість опита- них відповіли ствердно. Жінки часто кращі снайпери, або медики через розвиненішу дріб- ну моторику, окрім того, вони більш дисциплі- новані і менш схильні до алкоголізму. Утім, деякі чоловіки, відповідаючи на це запитання, визнають, що мають позитивні приклади учас- ті жінок у воєнних діях, однак все одно переко- нані, що війна – «не жіноча справа». Стере- отипи поширені й серед самих жінок: багато з них вважають, що виконують другорядні зав- дання порівняно з тими, що виконують чоло- віки. Соціолог та автор дослідження Тамара Марценюк упевнена: в сучасному суспільстві жінки самі мають право обирати: варити борщ, чи гинути на барикадах. «Патерналізм з боку держави вважається доволі застарілим. Багато міжнародних документів декларують зміну бачення ролі жінок не лише як жертв конфлікту, але й як повноправних учасниць розв’язання конфліктів на рівні з чоловіками», – каже вона. Тамара Марценюк каже, що причина заборон для жінок широкого переліку посад
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
