Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2016 WWW.UNWLA.ORG 15 Пласту, Курінь „Хрестоносці”, який заложив владика Борис Ґудзяк. В Чікаґо я належала до Пласту. Ми заложили Пл. Курінь „Cторожі Рідного Вогни- ща”. При парафії церкви св. Миколая в Чікаґо з поміччю о. Дирди і о. Д. Ґавліча ми також заложили Українську Cтудентську Організа- цію, що існує дотепер (знана в американських університетах, як „Neuman Club”). Я тaкож виступала по суботах на українській радіопрограмі, читаючи дітям каз- ки. Це була радіопрограма Cамбірських і Отців Василіян при парафії св. Миколая в Чікаґо. Також усі наші союзянки знають д-р Марту Богачевську-Хомяк. Вона є моя шкільна товаришка з Aкадемії Cестер Василіянок. В даний час вона проживає з родиною у Ва- шінґтоні і її внуки ходять з моїми внуками до школи українознавства. На кінець мені пригадались слова: ”Малий світ! Гора з горою не зійдеться, але людина з людиною стрінеться”. Володимира Біланюк, членка 83-го Відділу СУА, Ню Йорк. _______________________________________________________________________ 14-го лютого – День св. Валентина Ли сти, які з’єднали долі (Притча) Один американський моряк отримував листи від жінки, яку він ніколи не бачив. Вона називалася Роза. Вони листувалися три роки. Читаючи її листи і відписуючи їй, він зрозумів, що вже не може жити без її листів. Вони полюбили один одного, самі не усвідомлюючи того. Після закінчення його служби вони призначили зустріч на головному двірці о п’ятій годині вечора. Вона написала, що в її петлиці буде червона троянда. Моряк задумався: він ніколи не бачив фотографію Рози. Він не знає, скільки їй років, не знає, чи вона гарна чи бридка, повна чи струнка. Хлопець прийшов на двірець, і коли годинник пробив п’яту годину, вона з’явилася. Жінка з червоною трояндою в петлиці. Їй було біля шестидесяти. Моряк міг повернутися і піти геть, але він не зробив цього. Ця жінка писала йому весь цей час, поки він був в морі, посилала подарунки на Різдво, підтримувала його. Вона не заслужила такого. І він підійшов до неї, простягнув руку, представився. А жінка сказала моряку, що він помилився. Що Роза стоїть за його спиною. Він оглянувся і побачив її. Вона була одного віку з ним, прекрасна. Поважна дама пояснила йому, що Роза попросила її встромити троянду в петлицю. Якби моряк повернувся і пішов геть, все б закінчилось. Але якби він підійшов до поважної дами, вона показала б йому справжню Розу і розповіла всю правду. До уваги авторів і дописувачів! Просимо надсилати статті, питання та пропозиції українською, або англійською мовою електронною поштою на адресу, яка надрукована на другій сторінці обкладинки журналу “Наше Життя”: unwlaourlife@gmail.com
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
