Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2016 WWW.UNWLA.ORG 9 Ужгородська Бабу ся пані Марія Чендей пише подяку союзянкам Америки. Коли серце сповнене милосердям На початку грудня 2015 року голова Союзу Українок Америки пані Марiянна Заяць та пані Віра Кушнір, фінансова секретарка СУА відвідали Україну, зболену, зранену московською агресією. Зримо бачила хвилювання в очах посестер: як ми боронимося на Сході, як опікуємося пораненими і чи не потрібна допомога. Графік перебування союзянок в Україні був доволі напруженим. Відразу по прибуттю на Бориспільське летовище пані М. Заяць вирішила поїхати до Київського шпиталю відвідати наших поранених бійців АТО, які жертовно захищають суверенітет України. Пані були вражені побаченим жахіттям. З великою вдячністю захисники батьківщини прийняли від них матеріяльну допомогу, вкрай потрібну для їхнього лікування й такого бажаного одужання. З належним пошанівком союзянки побували на Майдані Незалеж- ності, де поклали квіти на місці загиблих Небесної Сотні та запалили свічки на знак пам’яті та поваги до них. У церковці, яка облаштована на місці, де стояли до загину хлопці та дівчата Небесної Сотні, були присутні на жалобній Службі Божій. Опісля прилетіли до Львова. І знову, у першу чергу, — відвідини військового шпиталю, де лікуються наші вояки. Спілкувалися не тільки з лікарями, але й з пораненими та їхніми роди- чами. Скільки почули слів вдячності на свою адресу, оскільки пані М. Заяць не оминула жодного пораненого бійця. Кожному надала посильну матеріяльну допомогу. Сльози вдячності застеляли очі родичів поранених бійців. Неспокійно і неймовірно зворушливо було на душі у моїх посестер. Я бачила, що вони змушені ховати сльози, хоча їхні серця були переповнені жалем, повагою та любов’ю до цих справжніх патріотів-українців. Серед численних заходів, в яких брали участь союзянки з США, особливо значущим і вагомим є ініціятива референтки Суспільної Опіки СУА пані Лідії Білоус та голови СУА пані Маріянни Заяць про надання матеріяльної допомоги одиноким, репресованим бабусям. Їхній життєвий шлях викликає подив та щиру вдячність за жертовне служіння Україні. Вони, як ніхто, потребують підтримки, бо є носіями справжньої національної духовності та незламності духу. І виявом високої громадянської позиції союзянок стала акція «Одинокі бабусі». Пані Марія Пунда з села Чернява Яворівського району настільки була вражена допомогою, що при листоноші зачитала вголос вітання і просила, щоб листоноша розказала по всьому селі, що її пам’ятають і знають в далекій Америці за її жертовне служіння народу України. Ця доволі старша пані п’ятнадцять років відсиділа в совєтських таборах на засланні. Зараз проживає сама. А пані Ольга Ляхович із Сокаля подякувала за допомогу молитвою перед образом. Молилась за союзянок Америки. Пані Ганна Козій із села Заболоття Сокальського району, 1931-го року народження, теж проживає самотньо. Її вивезли в Хакаську Автономну область на спецпоселення. Одинока бабуся погано ходить і має проблеми із зором. Соціяльний працівник, який доглядає за пані Ганною, розповів, що, отримавши допомогу, вона дякувала зі сльозами на очах. Кожного дня я отримую дзвінки вдячності за надану допомогу Союзу Українок Америки. Одинокі бабусі щиро зворушені, що не забуті, що людська подяка є свідченням не марно прожитого тяжкого життя на благо рідної України. Марія Фуртак, представник Союзу Українок Америки в Україні. mariafurtak@ukr.net _______________________________________________________________________ Перепрошуємо... У гру дневому (2015 р.) числі «Нашого Життя» на стор. 21 останній рядок слід читати: Євген Маланюк, письменник.
Page load link
Go to Top