Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2015 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка Вовк Сіроманець вже декілька днів спостерігав за великою отарою овець і кіз, що паслися на Чивчинській полонині. Тримався проти вітру, щоб його не занюхали сторожові пси, що пильно стерегли отару. Сіроманець мав надію, що якесь дурне ягня чи козеня відіб’ються від отари і потраплять йому в зуби. І ось, нарешті, вовкові пляни збулися! На ледь помітну стежину, на якій притаїв- ся Сіроманець, вибіг молодий і вже досить сильний цапок і злякано завмер, побачивши перед собою старого вовка. Втікати було вже пізно, то цапок тривожно замекав і наставив на хижака вже досить великі і гострі роги. Вовкові ці роги були вже не так страшні, бо він знав, як можна оминути їх удару, але тут виникла інша проблема. Вовк розумів, що таку важку і велику здобич він неспроможний буде принести до свого лігва, тим більше, що це треба зробити швидко, бо можуть прибігти сторожові собаки. Вовк вдався до хит- рощів. Він, намагаючись прихильно посміхнутись, виш- кірив величезні зуби, аж цапкові мороз серед літа пішов попід шкіру, і промовив: – Привіт, друже! Чого ти злякався? Не бійся мене. Я – сторожовий пес Сірко із сусідньої полонини. Я – друг всіх цапів, баранів, овець і кіз. А як ти називаєшся? – Я-я-я? Ме-ме-не звуть За-забіяка... Бо я люблю бодатися з кожним, хто лиш захоче. – Ото щастя! – вигукнув вовк знову у своїй страшній посмішці, вишкіривши зуби. – Так тож мене за тобою і послали. Твоя слава неперемож- ного Забіяки донеслася і до нашої полонини, то твої ровесники з нашої зграї.., ох, перепрошую, ота- ри запрошують тебе на Всекарпатський великий турнір забіяк. Біжімо швидше, щоб встигнути на його відкриття, бо тебе обрали прапороносцем на цьому святі. Цапок зрозумів вовчу хитрість, але вдав, що повірив йому, нешвидким бігцем подався за Сіро- манцем, чекаючи нагоди на порятунок. Така нагода
Page load link
Go to Top