Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2015 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка Як Дружба Поборола страх Шелестячи опалим жовтим листям, Їжачок простував лісовою галявиною до своєї домівки-нори. Зима вже не за горами, то треба запастися на цю холодну і довгу- предовгу пору року їжею. Ось і тепер, настромивши на колючки два рум’яні яблука та білого гриба, поспішає додому. Отой шелест привернув увагу великого сірого Зайця, що, смачно поласувавши ще зеленою дикою капустою, відпочивав під терновим кущем. Здоров, друже! Ти куди так поспішаєш, що аж задихався? – привітно запитав Їжака Заєць, вистрибнувши на поляну. Їжак запихтів носом і швиденько згорнувся в колючий клубок. –Ти чого злякався, боягузе? Це ж я – Заєць. Я тебе не з’їм, не бійся. Їжак глянув з-під колючок, поволі розпрямився, образливо пробурмотів: –Ти мене боягузом прозиваєш, але ж усі в лісі добре знають, що страхополохами є якраз ви – зайці. Ви весь час в страху живете, а я згорнувся в клубок, бо в мене є зброя захисту перед ворогами. Це – мої колючки. Тому я страху не маю. –Та не гнівайся на мене. А якщо я тебе образив, пробач мені, – попросив добро- душний Заєць. Ось тільки запитати тебе хочу: навіщо ти яблука і сирі гриби носиш в свою нору? Як бачу, і вдень, і вночі спокою не маєш. – Як, навіщо? Та же скоро зима прийде, холодно стане. Ось тоді я і висплюся. А як пробуджуся на короткий час, то буду мати чим підкріпитися. А ти, Зайчику, де довгу зиму перебуваєш, і що їси, як сніги землю вкриють? – Мене моя шубка гріє, а під снігом є трава та кора смачна на деревах... Раптом розмову двох нових приятелів обірвав тривожний крик сороки – пильного сторожа лісів. На поляну вибігла хижа Лисичка. Зайчик стрибнув у найближчі кущі, а Їжачок миттю скрутився в колючий клубочок. Лисичка й не думала гнатися за Зайцем, бо знала, що він швидше вміє бігати, ніж вона, та ростом мало що відрізнявся. Був міцним і дорослим. А ось Їжачком хитра Лисичка мала думку поживитися. Недалеко давала знати про себе шумом бистрої води невеличка річка. Треба їй тільки докотити
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
