Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2015 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Св. п. Ева Зелен ко Довго буде нам бра- кувати енергії та органі- заторського хисту довголіт- ньої голови нашого 29-го Відділу СУА Еви Зеленко. Народилася в родині Анни і Стефана Гуликів на Львівщині, пере- жила дитиною Другу світову війну і пере- слідування батьків совєтською владою, втечу і табори біженців в Німеччині. Врешті в 1949 році у віці 10 років приїхала з родиною до Чікаґо. Вивчивши скоро американську мову, допомагала батькам пристосуватися до життя на новому місці. Продовжувала навчання, але після двох років коледжу треба було при- святити час вихованню дітей – Дарії, Юркові і Петрові. Коли діти підросли, повернулася на студії, які закінчила ступенем бакалавра і працювала в адміністрації уряду повіту до виходу на пенсію. Членкою 29-го Відділу СУА стала вже в 1970-му році. Bиповнила своє життя родиною і громадською працею. Підкреслювала важли- вість контактів з американськими організа- ціями, поширювала там інформації про Укра- їну і дбала, щоб всюди були інструкції україн- ською мовою. Підтримувала вимінні програми з Україною і старалася там творити осередки зайнятости на основі знання тієї ділянки в американській професійній праці. Була в управі Чікаґського Відділу УККА довгі роки, де їй довіряли і високо цінили працьовитість. Мала багато зацікавлень. Доповнювала своє знання з історії України, з проблематики аме- риканського суспільства, а також з мистецтва і заохочувала новоприбулих мистців з України включитися в американські професійні орга- нізації. Радо брала участь у розмовах на різні теми, бо мала веселу і толерантну вдачу. Приємність справляли їй подорожі, осо- бливо, коли мала нагоду відвідувати родину доні Дарії в Лондоні, опісля в Австралії і втішатися внуком Максимом. Пам’ятаємо великий вклад праці Еви у підготовці і переведенні відзначення 50-літ- нього ювілею існування нашого 29-го Відділу СУА, короною якого був величавий бенкет з участю громади. Усі цінили Еву за її працьовитість та обов’язковість, бо в неї не було слова “не мо- жу”. Сумує за Евою її родина, а теж ціла укра- їнська громада Чікаґо, передовсім посестри- союзянки 29-го Відділу СУА. Вічна Їй Пам’ять! __________________________ Св. п. Марія Чижик Добрі батьки, Стефа- нія та Онуфрій Погорецькі, наділили свою одиначку гарним ім’ям Милослава Марія, але в численній ро- дині та між приятелями во- на була знана як Пуся. Ді- точі роки у Львові захмарила нещадна хвороба шкарлятина, яка пошкодила Пусі зір і дещо слух. Це створювало перешкоди ціле життя, які вона поборювала з подиву гідним завзят- тям і сильною вірою в Божу поміч. Покинувши рідний край у вирі 2-ої сві- тової війни та після юнацьких літ у таборах переміщених осіб (з відзначенням здала ма- туру в Міттенвальді), прибула з батьками до Чікаґо, де прожила 65 літ. Вийшла заміж за професора музики Во- лодимира Чижика, який став її очима. Він вір- но підтримував Пусю у всіх її починах, опису- вав побачене в подорожах в різних країнах сві- ту. У віці сорок років пішла на дальші студії, які закінчила бакалявратом, а після того ще й на студії права. Мала дуже добру пам’ять та ве- ликою допомогою в студіях були книжки у звукозаписах і добровольці з асоціяції для не- зрячих, які для неї читали. Здобула приязнь професорів, які подивляли її завзяття і жадобу до науки. Дуже любила товариство і, крім довго- літнього членства в Пласті, в курені “Перші Стежі”, приступила до нашого 29-го Відділу СУА. Всюди старалася бути повноцінним чле- ном – брала участь у дискусіях, приготовляла печиво і по можливості допомагала в різних наших проєктах. Великим ударом для Пусі була смерть чоловіка Влодка. Слідувала депресія, яка її теж не поконала. Любила їздити до оперного те- атру, дискутувати про політику, допомагала родині, яка приїхала з України. Будемо пам’я- тати Пусю, як сильну особистість, цікаву і при- ємну товаришку, щедру на громадські цілі, її запал до науки і сильну волю. “Тихо спи, без тривог, тут є Бог...”
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
