Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2015 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Св. п. Ева Зелен ко Довго буде нам бра- кувати енергії та органі- заторського хисту довголіт- ньої голови нашого 29-го Відділу СУА Еви Зеленко. Народилася в родині Анни і Стефана Гуликів на Львівщині, пере- жила дитиною Другу світову війну і пере- слідування батьків совєтською владою, втечу і табори біженців в Німеччині. Врешті в 1949 році у віці 10 років приїхала з родиною до Чікаґо. Вивчивши скоро американську мову, допомагала батькам пристосуватися до життя на новому місці. Продовжувала навчання, але після двох років коледжу треба було при- святити час вихованню дітей – Дарії, Юркові і Петрові. Коли діти підросли, повернулася на студії, які закінчила ступенем бакалавра і працювала в адміністрації уряду повіту до виходу на пенсію. Членкою 29-го Відділу СУА стала вже в 1970-му році. Bиповнила своє життя родиною і громадською працею. Підкреслювала важли- вість контактів з американськими організа- ціями, поширювала там інформації про Укра- їну і дбала, щоб всюди були інструкції україн- ською мовою. Підтримувала вимінні програми з Україною і старалася там творити осередки зайнятости на основі знання тієї ділянки в американській професійній праці. Була в управі Чікаґського Відділу УККА довгі роки, де їй довіряли і високо цінили працьовитість. Мала багато зацікавлень. Доповнювала своє знання з історії України, з проблематики аме- риканського суспільства, а також з мистецтва і заохочувала новоприбулих мистців з України включитися в американські професійні орга- нізації. Радо брала участь у розмовах на різні теми, бо мала веселу і толерантну вдачу. Приємність справляли їй подорожі, осо- бливо, коли мала нагоду відвідувати родину доні Дарії в Лондоні, опісля в Австралії і втішатися внуком Максимом. Пам’ятаємо великий вклад праці Еви у підготовці і переведенні відзначення 50-літ- нього ювілею існування нашого 29-го Відділу СУА, короною якого був величавий бенкет з участю громади. Усі цінили Еву за її працьовитість та обов’язковість, бо в неї не було слова “не мо- жу”. Сумує за Евою її родина, а теж ціла укра- їнська громада Чікаґо, передовсім посестри- союзянки 29-го Відділу СУА. Вічна Їй Пам’ять! __________________________ Св. п. Марія Чижик Добрі батьки, Стефа- нія та Онуфрій Погорецькі, наділили свою одиначку гарним ім’ям Милослава Марія, але в численній ро- дині та між приятелями во- на була знана як Пуся. Ді- точі роки у Львові захмарила нещадна хвороба шкарлятина, яка пошкодила Пусі зір і дещо слух. Це створювало перешкоди ціле життя, які вона поборювала з подиву гідним завзят- тям і сильною вірою в Божу поміч. Покинувши рідний край у вирі 2-ої сві- тової війни та після юнацьких літ у таборах переміщених осіб (з відзначенням здала ма- туру в Міттенвальді), прибула з батьками до Чікаґо, де прожила 65 літ. Вийшла заміж за професора музики Во- лодимира Чижика, який став її очима. Він вір- но підтримував Пусю у всіх її починах, опису- вав побачене в подорожах в різних країнах сві- ту. У віці сорок років пішла на дальші студії, які закінчила бакалявратом, а після того ще й на студії права. Мала дуже добру пам’ять та ве- ликою допомогою в студіях були книжки у звукозаписах і добровольці з асоціяції для не- зрячих, які для неї читали. Здобула приязнь професорів, які подивляли її завзяття і жадобу до науки. Дуже любила товариство і, крім довго- літнього членства в Пласті, в курені “Перші Стежі”, приступила до нашого 29-го Відділу СУА. Всюди старалася бути повноцінним чле- ном – брала участь у дискусіях, приготовляла печиво і по можливості допомагала в різних наших проєктах. Великим ударом для Пусі була смерть чоловіка Влодка. Слідувала депресія, яка її теж не поконала. Любила їздити до оперного те- атру, дискутувати про політику, допомагала родині, яка приїхала з України. Будемо пам’я- тати Пусю, як сильну особистість, цікаву і при- ємну товаришку, щедру на громадські цілі, її запал до науки і сильну волю. “Тихо спи, без тривог, тут є Бог...”
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
