Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2015 WWW.UNWLA.ORG 29 Донька полеглого героя Віка Мазу р з подару нками від 137- го Відділу СУА. Відповідь – перед нею не пла- чу, з нею я стара- юсь бути веселою. Ще цікава деталь. Запитала мене: «Чи Ви знаєте, що я родом з Донба- су?» До кінця не розуміючи питання, відповіла: «Ви ж українка. Ваш чоловік загинув за Україну. Тому ми допомагаєм.» Вже потім Лєна по- яснила мені, що українська діаспора, на думку частини людей, допомагає тільки своїм, тим, кого в ДНР і ЛНР називають бандерівцями чи хунтою. Як ми можем допомагати їй, коли вона – з Донбасу, а Донбас приніс війну в Україну... Як відрізняється ця її помилкова позиція від нахабної позиції частини пере- селенців, що вважають, що Україна зобов’я- зана забезпечити їх всім, а самі в той же час не відчувають обов’язку працювати. Коли по до- розі до іншої сім’ї Марічка запитала волон- терок, чому жінка нам навіть не подякувала, ті пояснили – вона була шокована подарованою сумою грошей. Триста доларів. Вартість візиту святкування дня народження в ресторані для сім’ї з чотирьох чоловік в Америці... Коли я дякувала Лєні і Анні-Луїзі за те, що завдяки їм я познайомилася з трьома сім’я- ми і могла передати їм фінансову допомогу від нашого віділу СУА, а також за все, що вони зробили і роблять, вони дякували мені і всім людям, що допомагають постраждалим в цій неоголошеній війні, що відгукуються на їх пости в інтернеті. Без нашої підтримки, кожного – скільки хто може, вони не змогли б робити свою величезну роботу. Як я побачила – не обмежену ні часом, ні відстанями – тільки їх витривалістю. Зліва: волонтер Анна-Лу їза Полякова, вдова Ольга Мазу р, волонтер Лєна Власенко, Віка Мазу р, Орися Сорока. Перебуваючи в Житомирщині і вно- сячи свій маленький вклад для допомоги Україні, я відчула себе частинкою великої спільноти людей, об’єднаних вірою в краще майбутнє. І, крім того, готових працювати для цього – хто виховуючи і піднімаючи дітей без загиблого батька, хто волонтером, напряму допомагаючи на передовій лінії і в мирній частині України, хто (хоч в Україні, хоч далеко від неї) передаючи кошти на доброчинні фонди для потерпілих. Я побачила в Україні чесних, сильних духом людей. Їм зараз тяжко, їм потрібна наша допомога. Але вони вистоять. Бо з ними правда, і з ними Бог. Давайте, станемо рукою Бога, яка допомагає їм. Давайте, зробимо все, щоб усмішки на обличчях дітей, які втратили в АТО батька, були такими ж щирими і безпосередніми, як усмішки американських дітей. Незважаючи на втрату батька в АТО... Відео з записом зустрічі з жінками полеглих в АТО і волонтерками можна знайти, набравши в youtube «житомирські зустрічі». Орися Сорока, секретар 137-го Відділу СУА, Кліфтон, Н. Дж. Correction. In the article “The 70th Anniversary of DP Camps” (page 19 of the October 2015 issue), the Blavackyj Theater actress and UNWLA member Nadia Sawczuk was incorrectly identified as Nadia Sawchen- ko. Our apologies for this oversight!
Page load link
Go to Top