Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
28 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2015 BРА ЖЕННЯ В ІД У КРАЇНИ (липень 2015 р.) (Закінчення) Не забуду ще одного спогаду Тані, про її останню розмову з чоловіком: “Коли він 28 липня зранку подзвонив, то ніби щось передчував, просив, щоб я дітей виростила, щоб за ним не побивалася. “Лишаю тобі дві копії себе, – сказав. – Головне, щоб тобі сил хватило виростити їх, поставити на ноги». Останнім часом відчувалося по голосу – тяжко йому було. Тепер я понімаю, чому тяжко, бо бачиш і розумієш, що ти загинеш і не зможеш вернутися. Сказав, як сильно нас любить. Як він їхав, дала маленький «Новий Завіт». Він якось сказав: ”Ти знаєш, Таня, я читаю постоянно Біблію. Я поняв одне, що війни нам не міновать». І так і случилось.” Марія Книш на могилі свого чоловіка. «Коли вони стояли на Корочуні, в оцеплєнії (зберігаю мову Марії Книш, вдови десантника 95-ої бригади Олександра Книша), я йому казала: – Давай, ми якось тебе заберем. А він відповів: – Ти розумієш, я стою за вас, за дітей, щоб ви спокійно спать могли. Мине п’ять років, мене син спитає: «Тату, де ти був, коли ми Україну просра...и?» – Він був таким патріотом, і вірив, і казав: «Як я буду сину в очі дивитися?». – Я вірю, що коли мені важко, він мені допомагає. Коли на мене істєріка, сама на себе сержуся, а він приходить (у сні), тримає мене за руку і каже: ”Жончик (ласкаве звертання від «жінко»), тримайся. Ти должна бить сильна. Я оборону тут тримаю, а ти тримай вдома.” І я до сіх пор кажу: ”Книшик, я тримаю оборону. І я доб’юся все, що должна дать держава твоїм дітям”. Я розумію так, єслі він положив найцінніше, що мав, життя за Україну, то держава должна те, що він не встиг, дати його дітям.» А я думаю, що зарплата в неї 1500 гривень на місяць (коло 70 доларів), пенсія по чоловіку – ще 1500. Живе в хаті свекрухи, за яку має тій платити рент. Чекає на обіцяну державою квартиру; найбільше допомоги наразі йде не від держави, а від волонтерів... «Коли чоловік розмовляв зі мною востаннє перед смертю, ніби передчуваючи казав, що залишає мені найдорожче – дітей. Я молода, стану в 4 ранку, все наварю, тоді пішки 3 кілометри до автобуса – на роботу. А з роботи – знов автобус і пішки додому (гірше набагато зимою йти ці кілометри), а вдома – і кури, і город, – ділиться думками про своє життя Марія. – Я теж вдячна любій допомозі, бо це важко одній двох дітей ставити на ноги в селі, без свого житла. Але ми оптимісти, ми вірим, що все буде добре, і нам Бог помагає. Як я прошу в Бога терпіння, і щоб мені терпіння хватило, і здоров’я, і сил, щоб поставити діток своїх і виховать так, як повинно бути». Розмовляю з семирічним сином Артемом – добре вчиться, ходить на карате, улюблена пісня «Воїни світла, воїни добра», з недитячим розумінням і завзятістю відповів на моє «Слава Україні!» – «Героям слава!». Тепер він з батьковими товаришами ходить на рибалку, вони помагають Марії чи картоплю викопати, чи щось інше на господарці зробити. Попри всі труднощі життя йде... «А ще півроку тому Марія була зовсім інакшою,» – розповідає волонтерка Лєна. Час, відповідальність за дітей і небайдужість людей навколо допомогли жінці вийти з депресії. Депресію я побачила в іншій сім’ї. Застиглий сум на лиці, ні усмішки, ні сліз. Ольга не хотіла нічого розказувати. В неї чоловік загинув в січні цього року. Семирічна донька Віка з радістю одягнула і коралі, і окуляри, і браслети, що подарувала їй моя донька Марія, з захопленням роздивлялась іграшки. Запитала Ольги, як вона з донькою.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
