Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
18 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2015 ВИСТАВКА «УКРАЇНСЬКА ДІЯСПОРА: ХУДОЖНИЦІ, 1908-2015» З нагоди 90-ліття засну вання Союзу Ук раїнок Ам ерик и «Українська діяспора: художниці, 1908-2015» – це перша значна виставка, що розглядає питання української ідентичности в творчості жінок-художниць, котрі опинилися поза межами України. Вона включає понад 100 робіт 43-х мисткинь, здебільшого з Пів- нічної Америки, де переважна частина із них проживає, але й також є декілька з Европи. Більшість художниць цієї виставки належать до третьої хвилі іміґрації, що наступила після Другої світової війни, коли треба було змири- тися з втратою дому та батьківщини дитинства й пристосуватися до життя у новій країні, де культурну ідентичність, громадські та ґендерні ролі довелося визначати й переосмислювати наново. Серед них є ті, хто народився в Україні ще до війни, як і ті, хто народився вже за кордоном до й протягом 1960-х років. Вклю- чено теж мисткині, що передували третій хвилі, творчість яких сформувалася ще до Другої світової війни та декілька мисткинь, котрі належать до четвертої пост-совєтської хвилі іміґрації. Серед представлених тут художниць зв’язок з українською культурною тожсамістю в парадоксальний спосіб – простий і складний одночасно. Попри те, що вони можливо його не заперечували б, глибина того пов’язання, момент важливости для їхнього власного осо- бистого життя, праці й стосунків, виявляються вельми по-різному, не без впливу життєвих обставин і глядацької публіки, для якої тво- рять. Треба пам’ятати, що цей зв’язок може мінятися продовж життя. І так, виставка «Українська діяспора: художниці, 1908-2015» намагається предста- вити широкий діяпазон робіт, вказуючи на різні шляхи, які обрали мисткині, щоб вирази- ти, трансформувати, гібридизувати, або й навіть відмежуватись від відчуття українськос- ти. Деякі з робіт прямо підкреслюють зв’язок з українськими мотивами, зображувальними формами, а чи історичними подіями. Серед них маємо малюнки на склі Ярослави Сурмач Міллс, де зображені народне життя та тради- ційні обряди; живопис «Земля обітована» (2011) Христини Кудрик із серії «Спадщина», де зображено іміґрантський досвід, як рівно ж її «Майдан» (2014), де бачимо протести й кровопролиття на київському Майдані під час зими 2013-2014 років; так само як і Юлія Пін- кусевич відтворила його хаос у творі «Угаму- вати какофонію» (2015). Спогади Соні Делоне про багату, щедру природу навколо дому її дитинства в Україні, згідно з її особистою заміткою, дали підставу для розвитку теорії кольору та практики в дизайні моди, як можна побачити в двох офортах та кольорових аква- тинтах. Інші роботи протистоять таким чітко визначеним зв’язкам, пропонуючи сферу ві- зуального анґажування, в якій присутні бага- токультурні посилання, в тому числі (але й не тільки) українські. Ті, хто розуміється на ви- шивці та її історії, можливо зможуть розпіз- нати перегук між темнозеленим, чорним, по- маранчевим та червоним кольорами, харак- терними для регіонів Західньої України, і подібною гамою кольорів у малому гобелені Лялі Кучми «Екстракт» (2010), хоча важко бу- ло б безсумнівно довести зв’язок між цими українськими посиланнями й довершеною формою самого твору. Так само глядачі не можуть знати, що «Екстракт» мав спочатку форму довгастої тканини, подібної до україн- ського обрядового рушника і тільки згодом був змінений, щоб дати привід для нових ес- тетичних пошуків. Скомпонована у вузькій га- мі кольорів, «Середина літа» сучасної ми- сткині Інки Ессенгай має ескапістський і фан- тастичний характер і підкреслює середовище радше ніж основну фігуру. Сюрреалістичний стиль Ессенгай становить рішучий відхід від чітко визначених наративів і спрямовує у внутрішній світ, де переважає двозначність. Виставка поставила собі за ціль роз- ширити поняття «українськости» у мистецтві поза звичні уявлення, в яких народне ми- стецтво й жіноча практика неодмінно асоцію- ються разом. Переважній частині мисткинь у цій виставці понад 50 років, і вони відчули проблеми, з якими стикалися жінки-худож- ниці загалом у час визвольного руху за жіночі права. Такою проблемою було знайти місце в чоловічому мистецькому мейнстримі, що при- меншував та виключав етнічні меншини та жі- нок. Також, ішлося про те, щоб могти свобідно працювати в естетиці сучасних форм, що тра- диційно асоціювалися з практикою художни- ків-чоловіків, як, наприклад, скульптури із
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
