Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
18 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2015 ВИСТАВКА «УКРАЇНСЬКА ДІЯСПОРА: ХУДОЖНИЦІ, 1908-2015» З нагоди 90-ліття засну вання Союзу Ук раїнок Ам ерик и «Українська діяспора: художниці, 1908-2015» – це перша значна виставка, що розглядає питання української ідентичности в творчості жінок-художниць, котрі опинилися поза межами України. Вона включає понад 100 робіт 43-х мисткинь, здебільшого з Пів- нічної Америки, де переважна частина із них проживає, але й також є декілька з Европи. Більшість художниць цієї виставки належать до третьої хвилі іміґрації, що наступила після Другої світової війни, коли треба було змири- тися з втратою дому та батьківщини дитинства й пристосуватися до життя у новій країні, де культурну ідентичність, громадські та ґендерні ролі довелося визначати й переосмислювати наново. Серед них є ті, хто народився в Україні ще до війни, як і ті, хто народився вже за кордоном до й протягом 1960-х років. Вклю- чено теж мисткині, що передували третій хвилі, творчість яких сформувалася ще до Другої світової війни та декілька мисткинь, котрі належать до четвертої пост-совєтської хвилі іміґрації. Серед представлених тут художниць зв’язок з українською культурною тожсамістю в парадоксальний спосіб – простий і складний одночасно. Попри те, що вони можливо його не заперечували б, глибина того пов’язання, момент важливости для їхнього власного осо- бистого життя, праці й стосунків, виявляються вельми по-різному, не без впливу життєвих обставин і глядацької публіки, для якої тво- рять. Треба пам’ятати, що цей зв’язок може мінятися продовж життя. І так, виставка «Українська діяспора: художниці, 1908-2015» намагається предста- вити широкий діяпазон робіт, вказуючи на різні шляхи, які обрали мисткині, щоб вирази- ти, трансформувати, гібридизувати, або й навіть відмежуватись від відчуття українськос- ти. Деякі з робіт прямо підкреслюють зв’язок з українськими мотивами, зображувальними формами, а чи історичними подіями. Серед них маємо малюнки на склі Ярослави Сурмач Міллс, де зображені народне життя та тради- ційні обряди; живопис «Земля обітована» (2011) Христини Кудрик із серії «Спадщина», де зображено іміґрантський досвід, як рівно ж її «Майдан» (2014), де бачимо протести й кровопролиття на київському Майдані під час зими 2013-2014 років; так само як і Юлія Пін- кусевич відтворила його хаос у творі «Угаму- вати какофонію» (2015). Спогади Соні Делоне про багату, щедру природу навколо дому її дитинства в Україні, згідно з її особистою заміткою, дали підставу для розвитку теорії кольору та практики в дизайні моди, як можна побачити в двох офортах та кольорових аква- тинтах. Інші роботи протистоять таким чітко визначеним зв’язкам, пропонуючи сферу ві- зуального анґажування, в якій присутні бага- токультурні посилання, в тому числі (але й не тільки) українські. Ті, хто розуміється на ви- шивці та її історії, можливо зможуть розпіз- нати перегук між темнозеленим, чорним, по- маранчевим та червоним кольорами, харак- терними для регіонів Західньої України, і подібною гамою кольорів у малому гобелені Лялі Кучми «Екстракт» (2010), хоча важко бу- ло б безсумнівно довести зв’язок між цими українськими посиланнями й довершеною формою самого твору. Так само глядачі не можуть знати, що «Екстракт» мав спочатку форму довгастої тканини, подібної до україн- ського обрядового рушника і тільки згодом був змінений, щоб дати привід для нових ес- тетичних пошуків. Скомпонована у вузькій га- мі кольорів, «Середина літа» сучасної ми- сткині Інки Ессенгай має ескапістський і фан- тастичний характер і підкреслює середовище радше ніж основну фігуру. Сюрреалістичний стиль Ессенгай становить рішучий відхід від чітко визначених наративів і спрямовує у внутрішній світ, де переважає двозначність. Виставка поставила собі за ціль роз- ширити поняття «українськости» у мистецтві поза звичні уявлення, в яких народне ми- стецтво й жіноча практика неодмінно асоцію- ються разом. Переважній частині мисткинь у цій виставці понад 50 років, і вони відчули проблеми, з якими стикалися жінки-худож- ниці загалом у час визвольного руху за жіночі права. Такою проблемою було знайти місце в чоловічому мистецькому мейнстримі, що при- меншував та виключав етнічні меншини та жі- нок. Також, ішлося про те, щоб могти свобідно працювати в естетиці сучасних форм, що тра- диційно асоціювалися з практикою художни- ків-чоловіків, як, наприклад, скульптури із
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
