Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 3 Марина опинилася у складній ситуації, бо її робоча віза була видана їй як громадянці Укра- їни, і змінити візу було б довгим і складним процесом. Вона не може спілкуватися з її бать- ками, оскільки доступ до Інтернету в Криму обмежений. Ця бідна дівчина справді вигляда- ла загнаною в глухий кут такою ситуацією! Надя з Дніпропетровська залишила свою дочку у віці двох з половиною років зі своєю матір’ю для того, щоб могти продовжити свій робочий контракт. Надя прекрасно воло- діла українською, була дуже люб’язна і розпо- віла до болю знайому історію. Війна зачепила її особисто – її двоюрідного брата і хресного батька її дочки вбили на війні. Хоч вона була дуже зворушена і зацікавлена ініціятивою СУА допомагати пораненим в українських госпіта- лях, включно з Дніпропетровськом, проте най- більше переймалася виживанням її сім’ї. Тетяна з Луганська (вона просила змі- нити її ім’я) – єдина дитина в сім’ї, а її батьки продовжують жити в Луганську. Вони не можуть залишити свою домівку, хоч і в них є родина в Харкові, тому що опікуються двома бабусями, одна з яких є прикута до ліжка. Са- мій Тетяні дідусь заповів квартиру, та недавно вона прочитала на сайті соціяльних медіа, що будівля, в якій знаходиться її квартира, була зруйнована. Її сім’я – справжні українські па- тріоти, яких меншість на Луганщині і які не можуть публічно виявляти любов до своєї країни через страх за власне життя. Українські банки закриті на цій території, тому батько Тетяни щомісяця їздить з бабусею на «тери- торію України», пересікаючи штучний кордон, створений цією війною, щоб зняти бабусину пенсію з банкомату, простоявши в довгій чер- зі. Українське телебачення не працює, а нато- мість є російські канали, переповнені про- паґандою. Вони вбивають людям в голову ненависть до українського уряду і військових. Інтернет доступний лише зрідка. Якщо хтось допоможе українському солдату, то дуже скоро знайде свою фотографію із написом «роз- шукується», наклеєну на громадських будів- лях. Українські патріоти в Луганську живуть «у підпіллі» і їм майже неможливо надати до- помогу. Коли Тетяна почула про СУА, його довгу історію гуманітарної допомоги і захисту прав людини в Україні, вона була захоплена і захотіла більше про це дізнатися. Вона ставила багато питань і висловлювала свою вдячність. Коли ми прощалися, Тетяна тихо сказала «Слава Україні! Героям Слава!» Ми домовили- ся залишатися в контакті. Кілька днів пізніше, 16 грудня, коли я ділилася цими людськими історіями на зборах 56-го, 124-го і 136-го Відділів СУА у Норт Порті, у Флориді, обличчя цих молодих людей, україн- ців, що закарбувалися в моїй пам’яті, стояли в мене перед очима. Анна-Марія Сусла, голова 56-го Відділу СУА, що у Норт Порті, запросила мене, щоб я попровадила інформаційну зустріч з місцевими членами СУА. Я мала можливість поділитися з ними найновішими проєктами СУА та відповісти на їхні питання (запрошую читати статтю про льотчицю Надію Савченко та реабілітаційний центр «Джерело» у Львові, Україна). Для мене було великою радістю поба- чити знайомі обличчя членів 56-го та 124-го Відділів (Санкт-Петербург), а також зустріти новообрану голову та інших членів нашого наймолодшого 136-го Відділу, який льокалізу- ється у Нейплс, Флорида. Зліва направо: Наталія Сантасієро – голова 136-го Відділу СУА, марфянна Заяць – голова СУА, Оля Черкас – голова 124-го Відділу СУА, Анна Марія Су сла – голова 56-го Відділу СУА. Після офіційної зустрічі спалахнули живі дискусії у менших групах. Ми почали обговорювати нові й цікаві ідеї щодо того, як допомогти Україні, щодо методів здобуття коштів та контактів зі спільнотами інших національностей. Також це був час обміну особистими враженнями. Оскільки наступна конвенція СУА відбуватиметься у Флориді у 2017 році, вже почалися підготовчі дискусії щодо цього питання. Це завжди радість – мати можливість ділити той широкий спектр ро- боти, виконаної нашою Екзекутивою та всіма членами СУА. Б ажа ю усім на шим чи та ча м і члена м СУА міцного здоров’я і доброї долі у новому році, ба гато радості у колі сім’ї та друзів. Неха й 2015 -и й рік буде повни й Божи х бла гословень !
Page load link
Go to Top