Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
32 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2015 СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї Відкриваючи рубрику «Сторінка для батьків», хочу сердечно привітати з Різдвом Христовим і Новим роком всіх, хто причетний до вихованння і плекання молодого покоління – батьків, бабусь, дідусів, вчителів, вихователів і цілу українську громаду. Як ніколи розтривожені наші серця – на рідній землі проливається невинна кров найкращих синів, що стали до бою з підступ- ним агресором – імперською Росією. Пекучим болем щемлять наші душі – вся увага прикова- на до того найріднішого берега, звідки пішов наш рід... Скільки добрих справ задля підтримки України вже зроблено нашими родинами, гро- мадами, відділами Союзу Українок Америки. Не байдужа до тих драматичних подій і молодь. У школах українознавства, серед юнацтва ведеться велика робота по засуджен- ню дій Кремля, збираються кошти, речі на допомогу українській армії. Революція Гідності 2014 року змінила мислення тисяч і мільйонів наших земляків на рідних землях і поза їх межами. Щире вболі- вання за Україну не виникло на голому місці. Це результат родинного виховання, мережі українозначих шкіл, Пласту, СУМу, які живуть і працюють з українською ідеєю. Сердечна подяка всім небайдужим батькам, вихователям – патріотам, що навча- ють дітей любові і поваги до землі і до тради- цій, на якій виростали і формувались наші діди і прадіди. «Виховання є засвоєнням хороших зви- чок», – говорив філософ Платон. І цей прцес проходить у кожній родині. Це завжди було обов’язком і сенсом людського життя. Сім’я – найголовніше середовище, де дитина вчиться робити добро, любити ближніх, співчувати, допомагати і трудитись. Маємо чим гордитися, бо ми є дітьми цивілізованого народу, де з давніх давен поважали слово Боже і слово батьківське, де тисячоліттями вирощують хліб, прикрашають оселю, де шанують і старого і малого, осиротілого, покаліченого, де цінува- лася чесна праця і освічена дитина. Високо свідоме повоєнне покоління українців, приїхавши до Америки, прагнули врятувати свою самобутність, зберегти віру, мову, традиції і особливості громадського життя. Завдяки їх послідовній праці у цьому напрямку, а головне, на ниві виховання дітей, вдалося закласти добрий фундамент для даль- шої повноцінної діяльности своєї спільноти. Тож не дивно, що сьогодні їх діти і внуки першими заповнили колони мітингувальників і протестуючих проти російського свавілля. А ось на рідних землях віками наші поневолювачі нищили національну культуру, релігію, шкільництво, книгодрукування, пре- су, мистецтво, громадські ініціятиви. Особливо хотіли вбити духовність, церковне релігійне життя, адже бачили, як багато значить для українців рідна віра і потреба у ній. Особливо жорстоко це робилося у східних областях України. Тому для нас важливо, щоб наші діти жили у відповідності з християнською морал- лю, наслідували її найвищі ідеали, які фор- мують високодостойних людей, підтверджу- ють, що головна ціль життя полягає далеко не в матеріяльних благах. На шляху збереження національного дуже важливим завданням є поборювати по- чуття меншовартости. Багато теперішніх батьків виростали в умовах СССР, де українське відходило на другий плян, губилося. Зокрема, наша мова, література під верховенством «общєпонятного русского язика», «вєлікой русской культури» блідла, а наша поневолена українська ідея згасала. Живучина своїй землі, більшість яскравих людей чулися другосортними, меш значимими, неповноправними, а це викли- кало почуття меншовартости. Часто новоприбула людина в чужій країні також чується непевно. Де в кому си- дить почуття меншовартости і тут, на теренах демократичної Америки. Свідомо поборюйте це почуття, вселяйте віру і впевненість своїм дітям. Поруч із вивченням англійської глибше поринайте у духовні скарби свого народу, пізнавайте багатство української мови, культу- ри і ви переконаєтесь, що ми не бідніші за ін- ших, що маємо неабияку національну ідентич- ність. Щоб бути гідними своїх достойних прадідів, треба опановувати їх багатовіковий досвід, – це і є національне виховання, яке формує почуття гордости, що ми – українці, древня европейська нація. Святослава Ґой Стром, виховна референтка СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
