Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2015 НЕЗАБУТНЄ РІЗДВО 70-их РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ 2014 рік був наповнений як драматичним сьогоденням, так і надзвичайно вагомими ювілеями. Відзначаючи різні важливі події в історії України, у пам'яті зринають свого роду ювілеї подій, які теж мали велике значення для українців. У першу річницю Революції Гідності, згадуючи її буремні й героїчні дні та Різдво на Майдані, згадався ще один ювілей – 40-річчя з часу організованих, натхненних, хоч і таємних колядувань 1974- 1977 років. Мова йде про святкування Різдва Христового сорок літ тому. У 1974 році почалися значимі акції львів'ян, що виявляли дух нескореності в темні совєтські часи. Ще не встигли повернутися із сибір- ських таборів політв’язні 1940-1950-х років, ще відбували заслання “шістдесятники”, аж тут, як грім серед ясного неба, у січні 1972 року, у Різдвяний період, прокотилася друга хвиля арештів (після 1965 року) українських диси- дентів. “Тільки в перший місяць цього року за- арештовано близько 20 дисидентів, серед них найвідоміші і знакові постаті – В’ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Василь Стус, Іван Гель, Ірина Калинець, Сте- фанія Шабатура. Загалом протягом 1972 року ув’язнено близько 100 осіб, 89 із них засуджено за антирадянську діяльність” (В. В’ятрович. “Історія з грифом секретно”). Але ті, що залишилися на волі, не сиді- ли, склавши руки. Почали думати, як допомог- ти і самим заарештованим, і їхнім родинам. Одним із організаторів допомоги таким потребуючим була Ярослава Менкуш-Занев- чик – колишня повітова провідниця ОУН в Городоцькому районі (1943-1944 рр.), у 1965 році заарештована КГБ і засуджена судом на два з половиною роки таборів суворого режи- му, згодом термін покарання скоротили до одного року в мордовському таборі “Явас”. Пані Ярослава зібрала однодумців, і ми вирішили піти з колядою по рідних, знайомих, близьких, щоб зібрати кошти для репресова- них і їхніх родин. У помешканні родини За- невчиків почали репетиції: повторили знайомі вже нам колядки, вивчили нові і в січні 1974 року почали ходити з колядою. Музикант Богдан Корінь керував на- шим маленьким гуртом, його дружина Дарія – учитель музики, гарно співала сопрано, її до- повнювали Слава Заневчик, сестри Іванна Корнецька та Ольга Бузак, іноді Марія Гель (дружина заарештованого Івана Геля). Сопра- нам вторували альти – Наталія Корнецька та Іванна Гуменюк (колишній політв'язень). Іван Волянюк, тенор з музичною освітою, придавав коляді особливого звучання (до речі, отець Іван тепер є парохом храму у селі Стрілків). А Антон Заневчик, Богдан Корінь і Олесь Гуме- нюк (тепер – голова Крайового Братства ОУН- УПА) своїми басами завершували хор. Так як усі були голосисті, то колядки звучали надзви- чайно гарно, тепло і духовно. Поступово вивчали все нові й нові ко- лядки, щедрівки, які доповнювали змістовним віншуванням у виконанні Наталії Корнецької. З колядою ми побували у всіх куточках нашого міста Лева, добиралися трамваями та тролейбусами, а іноді п.Богдан та п. Олесь во- зили нас двома автомобілями. Часом п. Богдан брав зі собою акордеон. Ми колядували в багатьох львів’ян, але хотілось би про деякі моменти, про деякі відвідини розповісти окремо, бо ті постаті, у яких ми побували, як і ті, хто залишив спогади про них, – це вже значимі сторінки україн- ської нескореності. Так св.п. Ярослава Заневчик зга- дувала: “Мені запам’яталася коляда в адвоката Романа Загоруйка, українського патріота, яко- го я знала. Був третій день Різдвяних свят, Святого Степана. Дружина Стефа – іменинни- ця. Нас пригощали і просили тихенько коля- дувати, щоб сусіди не почули. Наталя Кор- нецька віншувала, господар щедро обдарував нас за коляду. А ще колядували в Омеляна Ільчиши- на. Спочатку він працював учителем україн- ської мови та літератури. У 1961 році був орга- нізатором групи українців (100 осіб) для по- їздки до Канева на вшанування 100-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, там я з ним і познайомилася. Згодом вивчився на священи- ка. Займався реконструкцією храму Воскресін- ня Господнього у Львові, де й був настоятелем. Помер загадковою смертю. Наша коляда до сліз зворушила Влади- ку Володимира Стернюка. Як греко-католиць- кий єпископ, перебував у підпіллі. Треба ска- зати, що Патріарх Йосиф Сліпий тоді перебу- вав у Ватикані, а Владика Стернюк проводив велику духовну працю серед греко-католиків.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
