Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2015 WWW.UNWLA.ORG 35 злякано заверещав тоненьким голосочком, скрутився в клубочок. З оченят викотилися сльози. Собачки трохи отеретіли від того писку і, не зустрівши супротиву, втихоми- рилися. Молодша собачка Ласка підійшла до ведмедика і ласкаво лизнула його в покусану щічку. Лялька вже без злоби декілька разів гавкнула, даючи знати господарям про несподіваного гостя. Рипнули двері лісничівки і до воріт спочатку прибіг шестирічний син лісничого Тарасик і закричав: – Мамо! Тут ведмедик приблукався! – То напевно синочок тої ведмедиці, що її тато з робітниками приспали кулею зі снотворними ліками і повезли до Київського зоопарку, – промовила мама Тарасика. – Зараз я попробую зателефонувати татові, щоб він повернувся і забрав її синочка також. Бачиш, воно ще маленьке і потребує мами. Коли Тарасикова мама пішла до хати, ведмедик сміливо підійшов до Тарасика і пригорнувся до нього. Ласка ще раз лизнула ведмедика в носик, а потім і Тарасика також в кирпатенький носик. Мама з порога хати голосно повідомила, що батько вже далеко від’їхав автом, на якому була клітка з ведмедицею, то не може повернутися. Мусить якнайшвидше доїхати до зоопарку, поки ведмедиця ще спить, щоб там переселити її до пригото- ваного для неї вольєру. А також мусить запитатися в дирекції зоопарку, чи потребують вони ведмежатко, адже мав замовлення тільки на дорослого ведмедя. В просторій кухні лісничівки Тарасик налив в тарілку молока і поставив перед ведмедиком. Той, занюхавши смачний запах молока, вткнувся носом в тарілку, розлив молочко по підлозі і запчихався. – Ай-я-яй, Михайлику, що ти наробив!? – То він не вміє пити молока, мусиш навчити його, бо він ще маленький, отой твій Михайлик. Ти гарно його назвав, – промовила мама. Але тут на допомогу прийшла собачка Ласка, що почала язичком вилизувати молоко з підлоги, поглядом запро- шуючи до трапези Михайлика. Михайлик весну зустрів на лісничівці. Він радо бавився з Тарасиком та Ласкою, але очка його часто сльозилися при згадці про мамусине тепло. І ось одного ранку тато розбудив Тарасика: – Вставай, синку, якщо хочеш поїхати зі мною до Київського зоопарку. Я домо- вився, що твого Михайлика повезуть до його неньки, бо вона теж дуже сумує сама у просторому вольєрі. Потім Тарасик довго розповідав малятам в садочку про Київський зоопарк та про те, як радісно тулилися до себе мама-ведмедиця та її синочок Михайлик. Діти запи- тали, чи йому не сумно за Михайликом. – Та трохи сумно, але тато обіцяв, що кожного літа ми будемо відвідувати Михайлика та його таку величезну-величезну маму-ведмедицю. Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top