Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2015 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка Яскраве сонячне світло змусило малого ведмедика заплющити очка і тісніше пригорнутися до мами-ведмедиці. Такого світла досі ще не було в барлозі, де наро- дився ведмедик. Він досить рідко пробуджувався з глибокого зимового сну, щоб при- горнутися до мами та підкріпитися молочком. Яскраве світло та шум надворі пробудили зі сну і маму-ведмедицю, що грізно ревкнула і вилізла з барлоги, щоб прогнати поруш- ників їх з синочком спокою. Адже, до весни ще далеко. Ось скільки снігу посипалось згори в їх домівку! Маму-ведмедицю по виході з барлоги зустрів гучний вистріл. Ведмедиця зро- била ще декілька кроків і рухнула на сніг. Волинський ліс збудився і від реву ведмедиці, і від пострілу, бо несамовито заверещала пташня. Сороки, ворони, галки, сойки роз- носили по лісу новину про ведмежу трагедію. А робітники лісництва за командою лісничого вже поволокли ведмедицю до лісової дороги, де на них чекали сани. Коні стривожено поводили вухами та хропіли, але їх заспокоїв фірман, поплескавши по шиї. Робітники ледве висадили важку ведмедицю і сани і вирушили в напрямку до лісничівки. Переляканий ведмедик спочатку забився в куток барлоги, а коли надворі знову запанувала тиша, видряпався на поверхню. Навкруг все біліло від снігу, а сонечко вже поволі ховалося за лісові дерева. Ведмедик швидко занюхав неповторний рідний запах матусі і поспішив її відшукати. Вже на лісовій дорозі запах матусі став слабнути і слабнути, але дорогу до неї підказували йому незнаймі сліди санок, людей. Вони змішувалися з запахом матусі і після досить довгого часу привели його до воріт лісничівки. Надворі запанувала зимова ніч. Правда, на зміну сонечку на небо викотився кругловидий місяць, на якого вже можна було поглянути. Місяць не сліпив ведмедикові оченята, так як це робило со- нечко та білий-білий сніг. Раптом за воротами ліс- ничівки почувся голосний гав- кіт і на ведмедика накинулись дві собаки. Перша з них, що звалася Лялька, боляче вку- сила його за щічку. Ведмедик
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
