Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
26 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2015 У світлу пам’ять дорогої Зеновії Бровинської Ділимося сумною вісткою про відхід у вічність Зеновії А. Бровинської, довго- літньої членки викла- дацького факультету школи Грінгилс. Пані Бровинська померла 19 серпня 2012 року після довготривалої хвороби, проживши майже 91 рік. Впро- довж 22 років (1968-1989 рр.) викладала лати- ну, німецьку та французьку мови та европей- ську історію. Покійну будуть згадувати, як видатного вихователя з м’яким заразливим сміхом, веселим вогником в очах і чудовим почуттям гумору (не згадуючи про загадковий акцент, викликаний її плавністю в шести сучасних мовах). Учні її високо цінили, деякі з них, мабуть, пригадують, що коли хтось був погано підготовлений до заняття, вона суворо зауважувала: “Не маєш оправдання!”. Пані Бровинська вплинула на життя багатьох учнів, присвячуючи їм та їхнім рідним багато енергії, ідучи далеко поза шкільні кордони, як, на- приклад, беручи участь у різних заходах Ні- мецького Клюбу та подорожах до Німеччини. Її чоловік попередив її своєю смертю у квітні 2012 року. Пані Бровинська залишила сина Юрка і доньку Іванку, які також вчилися в Ґрінгилс. До цієї посмертної згадки хочемо до- дати наші, союзянські. Зеня народилася в За- хідній Україні і як справжня українська пат- ріотка брала активну участь у праці укра- їнських націоналістів. Після війни опинилася в Німечинні, де одружилася з лікарем Вло- дком Бровинським. Згодом вони еміґрували до США і оселилися в штаті Мічіґан, в місті Анн Арбор. Коли місцеві українки з’єдналися в 50-му Відділі СУА, Зеня відразу стала нашою членкою. Брала активну участь у діяльності відділу, включаючи створення суботньої школи українознавства, де вчилися її діти. Ася Гумецька, тодішня голова відділу, стала її близькою приятелькою. Вони зустрічалися в Зениній хаті майже щотижня, обговорювали особисті справи, ділилися думками про світові події, особливо українські. Одного разу Зеня сказала Асі, що та вже задовго головує відділом – аж 10 років – і вже час звільнитися від такого важкого обов’язку. Ася погодилася, і на наступних зборах членки відділу вибрали... Зеню! В останній раз вони бачилися, коли Зеня вже лежала в ліжку і не могла ходити, хоча далі зберігала свій гострий розум і ве- селий гумор. Вічна Їй пам’ять! Ася Гумецька, пресова референтка 50-го Відділу СУА. Леся Українка Із з бірк и “На к рилах пісен ь” Цикл “Сльози-перли” « Сторононько рідна ! Коханий мій краю!» Сторононько рідна! коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? Де-не-де озветься пташина несміло, Немов перед бурею в темному гаю, І знову замовкне... як глухо, як тихо... Ой лихо! Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна? Чому ти не зійдеш на землю із неба? Осяяти землю безщасную треба! Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна? Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре? Ой горе! О люде мій бідний, моя ти родино, Брати мої вбогі, закуті в кайдани! Палають страшні, незагойнії рани На лоні у тебе, моя Україно! Кормигу тяжку хто розбить нам поможе? Ой боже! Коли ж се минеться! Чи згинем без долі? Прокляття рукам, що спадають без сили! Навіщо родитись і жити в могилі? Як маємо жити в ганебній неволі, Хай смертна темнота нам очі застеле! Ой леле!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
