Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
26 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2015 У світлу пам’ять дорогої Зеновії Бровинської Ділимося сумною вісткою про відхід у вічність Зеновії А. Бровинської, довго- літньої членки викла- дацького факультету школи Грінгилс. Пані Бровинська померла 19 серпня 2012 року після довготривалої хвороби, проживши майже 91 рік. Впро- довж 22 років (1968-1989 рр.) викладала лати- ну, німецьку та французьку мови та европей- ську історію. Покійну будуть згадувати, як видатного вихователя з м’яким заразливим сміхом, веселим вогником в очах і чудовим почуттям гумору (не згадуючи про загадковий акцент, викликаний її плавністю в шести сучасних мовах). Учні її високо цінили, деякі з них, мабуть, пригадують, що коли хтось був погано підготовлений до заняття, вона суворо зауважувала: “Не маєш оправдання!”. Пані Бровинська вплинула на життя багатьох учнів, присвячуючи їм та їхнім рідним багато енергії, ідучи далеко поза шкільні кордони, як, на- приклад, беручи участь у різних заходах Ні- мецького Клюбу та подорожах до Німеччини. Її чоловік попередив її своєю смертю у квітні 2012 року. Пані Бровинська залишила сина Юрка і доньку Іванку, які також вчилися в Ґрінгилс. До цієї посмертної згадки хочемо до- дати наші, союзянські. Зеня народилася в За- хідній Україні і як справжня українська пат- ріотка брала активну участь у праці укра- їнських націоналістів. Після війни опинилася в Німечинні, де одружилася з лікарем Вло- дком Бровинським. Згодом вони еміґрували до США і оселилися в штаті Мічіґан, в місті Анн Арбор. Коли місцеві українки з’єдналися в 50-му Відділі СУА, Зеня відразу стала нашою членкою. Брала активну участь у діяльності відділу, включаючи створення суботньої школи українознавства, де вчилися її діти. Ася Гумецька, тодішня голова відділу, стала її близькою приятелькою. Вони зустрічалися в Зениній хаті майже щотижня, обговорювали особисті справи, ділилися думками про світові події, особливо українські. Одного разу Зеня сказала Асі, що та вже задовго головує відділом – аж 10 років – і вже час звільнитися від такого важкого обов’язку. Ася погодилася, і на наступних зборах членки відділу вибрали... Зеню! В останній раз вони бачилися, коли Зеня вже лежала в ліжку і не могла ходити, хоча далі зберігала свій гострий розум і ве- селий гумор. Вічна Їй пам’ять! Ася Гумецька, пресова референтка 50-го Відділу СУА. Леся Українка Із з бірк и “На к рилах пісен ь” Цикл “Сльози-перли” « Сторононько рідна ! Коханий мій краю!» Сторононько рідна! коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? Де-не-де озветься пташина несміло, Немов перед бурею в темному гаю, І знову замовкне... як глухо, як тихо... Ой лихо! Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна? Чому ти не зійдеш на землю із неба? Осяяти землю безщасную треба! Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна? Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре? Ой горе! О люде мій бідний, моя ти родино, Брати мої вбогі, закуті в кайдани! Палають страшні, незагойнії рани На лоні у тебе, моя Україно! Кормигу тяжку хто розбить нам поможе? Ой боже! Коли ж се минеться! Чи згинем без долі? Прокляття рукам, що спадають без сили! Навіщо родитись і жити в могилі? Як маємо жити в ганебній неволі, Хай смертна темнота нам очі застеле! Ой леле!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
