Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2015 WWW.UNWLA.ORG 11 можливість реґулярно ходити, хоч і під кон- воєм. Під час Богослужіння зустрілися пог- ляди Катрусі та Михайла Сороки, який, маючи чудовий голос, співав у тюремному хорі і до- помагав дякові. Мовчки зустрілися погляди двох людей і висікли ту іскру, з якої виникло велике кохання. Не маючи змоги розмовляти поміж собою, вони отримали з Божої ласки чудову допомогу в особі в'язничного духов- ника о. Тарнавського. Отець, збагнувши їхній благородний порив, ризикуючи викриттям і власною свободою, реґулярно передавав вза- ємні листи закоханих. У травні 1939 року Катруся Зарицька вийшла на волю. А восени цього ж року, коли польська держава розпалася і в Західну Укра- їну вступила Червона Армія, М. Сорока був звільнений із гродненської тюрми. Зразу ж прибув до Львова, де його чекала не лише Катруся, а й вся її родина. 5 листопада 1939 року Катруся Зарицька і Михайло Сорока взяли шлюб у Святоюрському соборі. Здавалося, щастя усміхнулося їм: по- заду роки ув'язнення, попереду – спокійне ро- динне життя. В очах тогочасної інтелігенції вони вже тоді були легендарною парою. Особ- ливо цінилася гідна, мужня поведінка Катрусі на судових процесах. Національно свідома молодь мала її за ідеал та зразок для насліду- вання. Проте у березні 1940 року подружжя було заарештовано органами НКВД. У тюрмі "Бригідки" Катруся народжує сина Богдана, якого через 10 місяців забирають Катрусині батьки. В 1941 році в час приходу німців вона чудом врятовується з большевицької тюрми, починає навчання у Львівській Політехніці. Одночасно активно працює в Проводі ОУН, в 1942 р. переходить у підпілля, стає місцевим координатором жіночої мережі ОУН. У 1943 році Катерина Зарицька органі- зує і очолює підпільний Український Черво- ний Хрест (УЧХ), який постачав медикаменти і надавав медичну допомогу бійцям УПА. Катерина входила до Крайового проводу ОУН, мала свій штаб, що організовував усю жіночу роботу в ОУН-УПА. Надзвичайно важливою справою було створення шпиталиків – міні- лікарень для бійців УПА. Потрібно було під- бирати надійних людей, нелегально безпечно пересуватися на окупаційних землях Львів- ської, Тернопільської, Волинської областей, організовувати криївки для провідників та бійців УПА, зокрема, для Романа Шухевича. Таке життя вела Катерина Зарицька до свого арешту. 21 вересня 1947 р. Катерина Зарицька після нерівного бою, в якому відстрілюючись, була поранена, у непритомному стані була захоплена енкаведистами на залізничній стан- ції в м. Ходорові. Опритомнівши в Ходорів- ському райвідділі МГБ, прийняла отруту, але її повернули до життя, щоб мати жертву для допитів. Два роки тривало жорстоке слідство, врешті вона була засуджена на 25 років тюрем- ного ув'язнення. Це були роки суворих випробувань, проте навіть за цих умов Катруся не втратила своєї гідності. І змогла завоювати повагу не лише серед подруг по нещастю, але й серед своїх наглядачів і недругів. Вона для багатьох була справжнім еталоном людської гідності й поваги, бо вважала, що люди, з якими звела її доля, ніколи не бачили України, і тому так важливо справити на них гарне враження, адже від того залежатиме їхня уява про Україну. Президія УГВР нагородила Катерину Зарицьку Срібним Хрестом Заслуги. Останні п'ять років відбувала ув'яз- нення у мордовському таборі, а недалеко, в чоловічому, перебував Михайло Сорока, життя якого обірвалося 10 червня 1971 року. Проте з мертвим чоловіком Катерині не дозволили попрощатися. Навіть після закінчення 25-річ- ного терміну її везли на волю етапом через пересильні тюрми, аби не дати їй змоги від- відати могилу чоловіка. Звільнилась Катерина Зарицька у 1972 році, повністю відбувши 25 років тюрми і зас- лання. Не отримавши дозволу повернутися до рідного Львова, поселилась у Волочиську на Хмельниччині. Згодом з нею замешкала звіль- нена з ув'язнення Дарія Гусяк – молодша под- руга по боротьбі й ув'язненню, яка до останніх днів Катрусі була її надійною опорою. Померла Катруся у Львові, куди її важ- ко хвору без дозволу перевезли рідні, 29 серп- ня 1986 року, похована на Личаківському цвинтарі, згодом урочисто перезахоронена у спільну могилу з чоловіком Михайлом Соро- кою на почесному місці цвинтаря. Катруся Зарицька була, є і буде чу- довим еталоном людської гідності та мужності, християнської моралі та справжнього патріо- тизму. Лідія Купчик, Голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українських Жінок.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
