Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2015 WWW.UNWLA.ORG 11 можливість реґулярно ходити, хоч і під кон- воєм. Під час Богослужіння зустрілися пог- ляди Катрусі та Михайла Сороки, який, маючи чудовий голос, співав у тюремному хорі і до- помагав дякові. Мовчки зустрілися погляди двох людей і висікли ту іскру, з якої виникло велике кохання. Не маючи змоги розмовляти поміж собою, вони отримали з Божої ласки чудову допомогу в особі в'язничного духов- ника о. Тарнавського. Отець, збагнувши їхній благородний порив, ризикуючи викриттям і власною свободою, реґулярно передавав вза- ємні листи закоханих. У травні 1939 року Катруся Зарицька вийшла на волю. А восени цього ж року, коли польська держава розпалася і в Західну Укра- їну вступила Червона Армія, М. Сорока був звільнений із гродненської тюрми. Зразу ж прибув до Львова, де його чекала не лише Катруся, а й вся її родина. 5 листопада 1939 року Катруся Зарицька і Михайло Сорока взяли шлюб у Святоюрському соборі. Здавалося, щастя усміхнулося їм: по- заду роки ув'язнення, попереду – спокійне ро- динне життя. В очах тогочасної інтелігенції вони вже тоді були легендарною парою. Особ- ливо цінилася гідна, мужня поведінка Катрусі на судових процесах. Національно свідома молодь мала її за ідеал та зразок для насліду- вання. Проте у березні 1940 року подружжя було заарештовано органами НКВД. У тюрмі "Бригідки" Катруся народжує сина Богдана, якого через 10 місяців забирають Катрусині батьки. В 1941 році в час приходу німців вона чудом врятовується з большевицької тюрми, починає навчання у Львівській Політехніці. Одночасно активно працює в Проводі ОУН, в 1942 р. переходить у підпілля, стає місцевим координатором жіночої мережі ОУН. У 1943 році Катерина Зарицька органі- зує і очолює підпільний Український Черво- ний Хрест (УЧХ), який постачав медикаменти і надавав медичну допомогу бійцям УПА. Катерина входила до Крайового проводу ОУН, мала свій штаб, що організовував усю жіночу роботу в ОУН-УПА. Надзвичайно важливою справою було створення шпиталиків – міні- лікарень для бійців УПА. Потрібно було під- бирати надійних людей, нелегально безпечно пересуватися на окупаційних землях Львів- ської, Тернопільської, Волинської областей, організовувати криївки для провідників та бійців УПА, зокрема, для Романа Шухевича. Таке життя вела Катерина Зарицька до свого арешту. 21 вересня 1947 р. Катерина Зарицька після нерівного бою, в якому відстрілюючись, була поранена, у непритомному стані була захоплена енкаведистами на залізничній стан- ції в м. Ходорові. Опритомнівши в Ходорів- ському райвідділі МГБ, прийняла отруту, але її повернули до життя, щоб мати жертву для допитів. Два роки тривало жорстоке слідство, врешті вона була засуджена на 25 років тюрем- ного ув'язнення. Це були роки суворих випробувань, проте навіть за цих умов Катруся не втратила своєї гідності. І змогла завоювати повагу не лише серед подруг по нещастю, але й серед своїх наглядачів і недругів. Вона для багатьох була справжнім еталоном людської гідності й поваги, бо вважала, що люди, з якими звела її доля, ніколи не бачили України, і тому так важливо справити на них гарне враження, адже від того залежатиме їхня уява про Україну. Президія УГВР нагородила Катерину Зарицьку Срібним Хрестом Заслуги. Останні п'ять років відбувала ув'яз- нення у мордовському таборі, а недалеко, в чоловічому, перебував Михайло Сорока, життя якого обірвалося 10 червня 1971 року. Проте з мертвим чоловіком Катерині не дозволили попрощатися. Навіть після закінчення 25-річ- ного терміну її везли на волю етапом через пересильні тюрми, аби не дати їй змоги від- відати могилу чоловіка. Звільнилась Катерина Зарицька у 1972 році, повністю відбувши 25 років тюрми і зас- лання. Не отримавши дозволу повернутися до рідного Львова, поселилась у Волочиську на Хмельниччині. Згодом з нею замешкала звіль- нена з ув'язнення Дарія Гусяк – молодша под- руга по боротьбі й ув'язненню, яка до останніх днів Катрусі була її надійною опорою. Померла Катруся у Львові, куди її важ- ко хвору без дозволу перевезли рідні, 29 серп- ня 1986 року, похована на Личаківському цвинтарі, згодом урочисто перезахоронена у спільну могилу з чоловіком Михайлом Соро- кою на почесному місці цвинтаря. Катруся Зарицька була, є і буде чу- довим еталоном людської гідності та мужності, християнської моралі та справжнього патріо- тизму. Лідія Купчик, Голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українських Жінок.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
