Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2015 Ювілей Української Героїні У 2014 році, який безмірно наповнений драматичним сьогоденням і новітнім героїзмом, мовби для підтримки борців за гідність України, за її цілісність і волю прихо- дять до нас вельми значимі ювілеї героїчних попередників, стукають до наших умів і сердець своїм невмирущим прикладом, доводять, що Герої не вмирають. Ось так приходить до нас і постать чудової Українки-Героїні Катерини Зарицької. 100 літ тому народилася (в листопаді 1914 року), щоб назавжди залишитися в українській історії, щоб осявати її велич та щоб зігрівати серця нащадків у важкі часи. Катерина Зарицька – з когорти тих, хто своїм життям виразно засвідчив любов до України, хто все своє життя посвятив служінню Україні і чинив те служіння з Богом у серці. Мабуть, знаковим є той факт, що правнук Катрусі Зарицької, дев’ятирічний Антон Святослав Грін (народився і проживає в Америці) зіграв головну ролю в українському фільмі “Поводир”, який номінується на здобуття премії Оскара 2015 року як кращий зарубіжний фільм. Фільм відображає правдиві події трагічної української історії в перших роках радянської влади. КАТЕРИНА ЗАРИЦЬКА (1914-1986) Народилася Катерина Зарицька 3 лис- топада 1914 року в місті Коломиї на Станіс- лавщині. Була дочкою відомого українського математика Мирона Зарицького та Володи- мири із давнього священичого роду Зофійов- ських. Батько був видатним математиком, професором, займав поважне становище у суспільстві. Батьки велику увагу приділяли вихованню своєї одиначки. Пізніше, у листах із тюрми, Катруся не раз з приємністю буде згадувати свої дитячі роки, схожі на казку, і дякуватиме батькам за цікаве, гарне життя. Сама Катруся (так протягом усього життя її ласкаво називали всі знайомі) була здібна й освічена, в 1932 році поступила до Львівського політехнічного інституту на аґ- рарний факультет. І ось така успішна й щаслива молода дівчина покинула спокійне й щасливе життя і включилася в боротьбу, яка давала їй лише труднощі й небезпеки... Ще пару літ тому нашим сучасникам здавалось би це чимось винятковим і не- збагненним, проте цього, багатого на ювілеї, року бачимо такі ж зразки жертовності й героїзму. Традиція патріотичного служіння триває... Тепер нам ближчою й зрозумілішою є Катруся, яка більше, ніж себе, любила свій український народ, боліла його болями, його несправедливою долею. Цікаво є згадати, що коли Катруся нав- чалася в гімназії сестер-василіянок у Львові, однією з її наставниць була героїня минулих визвольних змагань Олена Степанів. Мовби за вказівкою звища естафета патріотизму переда- валася з покоління в покоління тоді і пере- дається далі. У гімназії Катруся вступила до Пласту. А у випускному класі гімназії вступила до Юнацтва ОУН. Навчаючись у Політехніці, працювала в "Юнацтві", а згодом у самій ОУН, виконувала різноманітні доручення Проводу. 8 листопада 1934 року Катерина За- рицька була заарештована польською поліці- єю та суджена на двох процесах – Варшав- ському (1935-1936 рр.) та Львівському (1936 р.). Головним звинуваченням Катерини Зарицької було те, що вона допомагала Гри- горію Мацейкові, який за дорученням ОУН вбив польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького, перейти польсько- чехословацький кордон, і звісно ж, – прина- лежність до ОУН, яка проте не була доведена. Засуджена на 8 років тюрми. Проте завдяки старанням адвоката д-ра Олександра Пален- ського апеляційний суд зменшив той присуд до 4 років і 6 місяців. І ось у Станіславській тюрмі вона зу- стріла однакову по духу й по діяльності люди- ну – Михайла Сороку. Зустрілися вони в тюремній каплиці, куди тодішні в'язні мали
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
