Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2015 vych. The ending of the writer’s story, however, is much less joyful. The expected liberation of Western Ukraine after the unification of the Ukrainian territories turned into horrific repres- sions, which occurred immediately after the arri- val of the Soviet army. Frightened by previous actions of Stalinism, she did not remain in a L’viv freed from fascists, and instead headed abroad with a flock of emigrants similar to her. Katria Hrynevych died on December 25, 1947, in Berchtesgaden, Germany. This woman experienced many moral as well as material difficulties, yet she carried her cross with dignity, concerned primarily about helping her beloved country. “Will my sins be for- given, and have I atoned for them?” These words she spoke in a foreign land, shortly before her death. This was her greatest concern. By sins she meant the 18 years which she lived alienated from her people, although this was not her fault. The rest of Katria’s life was a brilliant ex- ample of great love for Ukraine and sacrificial service to her. What a grand penance! НАША ОБКЛАДИНКА Ярослава Сурмач Міллс народилася в Ню Йорку 1925 р. в сім’ї українських іміґрантів першої хвилі; померла у Денвері, Кол., 2008 р. Від дитинства була занурена в українську культуру, що постійно підсилювалося громадською активністю батьків, які до того ж були власниками книгарні «Сурма» в Нью-Йорку. Отримала диплом у галузі мистецтва в Коледжі Купер Юніон. Працювала як ілюстратор дитячих часописів, малювала на склі. Ці роботи виставлялися й часто репродукувались на листівках, і це принесло їй славу. Широко публікувалася, серед її відомих видань, українська народна казка «Рукавичка» (у співпраці з Елвіном Тресселтом). Була редактором і мистецьким директором дитячого часопису «Хитун-Бовтун». Виготовила вітражі для католицької церкви Св. Димитрія в Торонто, а також вітраж на дверях будівлі Ню Йоркської асамблеї. У 60-их роках з нагоди різдвяних та новорічних свят Дитячий фонд ООН (UNESCO) в США щороку видавав поштові картки дизайну авторів різних країн світу. Дохід з продажі цих карток UNESCO призначав на харитативні цілі. Отож, в 1965 р. Мирон Сурмач приніс малюнок на склі «Колядники» своєї дочки до представниці UNESCO. Малюнок Ярослави українських колядників на тлі традиційної української хати прийняли. Працівники UNESCO лише зробили одну зміну – зображення Богородиці в сеpедині звізди замінили орнаментом. Протягом наступного року малюнок українських колядників набрав великої популярності серед американських покупців. Картини Ярослави Сурмач-Міллс представлені на теперішній виставці «Українська діяспора: художниці, 1908 – 2015» в Українському Музеї Ню Йорку. OUR COVER ARTIST Yaroslava Surmach Mills was born in New York in 1925 to Ukrainian first-wave immigrant par- ents; she died in Denver, Colorado, in 2008. Yaroslava was immersed in Ukrainian culture as a child, which was reinforced by her family’s activism and proprietorship of Surma Book & Music Co. in New York City. She received an art degree from Cooper Union Art College. The artist illustrated children’s magazines, and then pursued reverse glass painting, creating works that were exhibited and often reproduced in greeting cards, and for which she became famous. She published widely, including the 1964 edition of the Ukrainian folktale The Mitten with Alvin Tresselt. Surmach Mills was also the editor/art director for the children’s magazine Humpty Dumpty . She created stained glass windows for St. Demetrius Catholic Church, Toronto, and the New York Senate Building’s glass entrance doors. Every year in the 1960s, on the occasion of Christmas and the New Year, the United Nations Chil- dren’s Fund (UNESCO) in the United States published postcards designed by artists from around the world. Profits from the sale of these postcards went to charitable causes. In 1965, Myron Surmach showed his daughter’s glass painting “The Carolers” to a UNESCO repre- sentative. Yaroslava’s painting of the Ukrainian carolers standing in front of a traditional Ukrainian village house was accepted. UNESCO workers introduced only one change—they replaced the image of Virgin Mary in the middle of the star with a decorative pattern. In the following year the painting of Ukrainian carolers be- came very popular among American customers. Paintings by Yaroslava Surmach Mills are included in the exhibition The Ukrainian Diaspora: Wom- en Artists, 1908-2015 , currently on display at the Ukrainian Museum in New York.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
