Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 19 ДІЯЛЬНІСТЬ ОКРУГ І ВІДДІЛІВ СУА КРУТИ: НЕЗГАСНА ПАМ’ЯТЬ І УРОК СЬОГОДНІ Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі! Андрій Малишко. Такими словами, 1 лютого 2015 р., роз- почався вечір-реквієм, присвячений 97-ій річ- ниці бою під Крутами, який проводив 129-ий Відділ СУА (голова Валентина Шайда) Округи Детройту. Сценарій опрацювали Ганна Білин- ська, Леся Міщанчук та Валентина Шайда. Оформлення сцени від В. Шайди та Л. Міщан- чук. Вшанування пам’яті Крутян розпоча- лось поминальною панахидою за полеглими, яку відслужили о. Маріо Дацишин та о. Богдан Рибчук. Далі, екскурс в історичні події тід Кру- тами, провели молоді доповідачі: Ігор Ольхо- вецький, Христина Безкоста та Оля Форошів- ська ( підготовила п. Г. Білинська). Сумно зустрів Київ Новий 1918 рік... 22 січня 1918 р. Центральна Рада Четвертим Уні- версалом проголосила Україну незалежною державою. Та В. Ленін своїм «Маніфестом до українського народу» відразу дав зрозуміти, що Росія не змирилась з існуванням цієї неза- лежности. І вже 25 січня Україна опинилась у фактичному стані війни з більшовицькою Ро- сією. На Київ прямувала армія під команду- ванням ката українського народу, Михайла Муравйова. Обороняти Україну не було кому, армія була майже розпущена, тому Київ опи- нився у великій небезпеці. Свідома молодь перша взяла на себе цей тяжкий московський удар, відгукнувшись на звернення української влади до українського студентства – «прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностай- но ставши під прапор борців за волю Укра- їни...» «Більшовицьку владу, – сповіщав Му- равйов, – ми несемо з далекої півночі на вістрях своїх багнетів. Там, де її встановлюємо, ми будем підтримувати її силою своїх багне- тів». І так від царіяту до Леніна, від Леніна до Путіна, від Крут до Майдану, від Крутян до Небесної Сотні і до героїв-"кіборгів"... І так буде доти, поки Україна остаточно не розірве московських кайданів. Росія і колись, і тепер унеможливлює розквіт України, бо вона хоче стати спадкоємницею Великої Київської Русі з її столицею Києвом, з її історією... Бій, що розгорнувся під Крутами 29 січня 1918 року, не має рівного в історії. Проти тисяч московських головорізів стали 300 юна- ків – студентів, які хотіли хоч на кілька днів затримати вступ ворога до Києва. Ціною свого життя їм це вдалося. Ой, ви Крути, ой ви Крути, біль мого народу Віддали життя герої за нашу свободу. Кривава дорога, якою йшла молодь від Крутів 1918 до Майдану 2014... Але і тоді, і тепер на перше місце вона ставила не ціну власного життя, а інтереси нації, її добро, честь і славу, її захист. Крутяни 97 років тому стали прикладом для молоді на Майдані, бо ті в тяжкий для Вітчизни час також принесли в дар своє життя. 29 січня 1918 року бій під Крутами за- кінчився українською поразкою. В цьому бою загинуло 250 студентів, 10 старшин, 32 юнаки потрапили в полон. Засніжене поле вкрите тілами загиблих, а на їх обличчях яснів усміх, ніби мовив: – Ми сповнили твій приказ, Укра- їно! Полонених по-звірячому мордували, а на світанку повели на розстріл. У зимове небо злетіли звуки Гімну «Ще не вмерла Україна», що його першим почав співати гімназист гали- чанин зі старого Самбора Григорій Пипський. Пролунала кулеметна черга... Тіла загиблих ге- роїв більшовицькі кати заборонили забирати з поля бою. Через деякий час селяни забрали тіла захисників, поховали у спільній могилі. Доповідачі один за одним розкривають історію Крут, вміло поєднуючи її зі сьогодніш- німи подіями в Україні. 19 березня 1918р. за рішенням Цент- ральної Ради тіла останніх розстріляних 28 студентів, було викопано і привезено до Києва. Тяжко було між закатованими віднайти рід- них, друзів, знайомих. А 20 березня сумний похід потягнувся до Аскольдової могили. Про- щальне слово виголосив Президент УНР Ми- хайло Грушевський: – «Видно воля не може прийти без жертв, її треба купити кров’ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо...». Доповідач Оля Форошівська називає всі відомі прізвища загиблих героїв. Зі сльозами на очах, єдиним поривом, глядачі вечора встають. Зворушливо звучить пісня невідомого автора «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали».
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
