Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2014 Маль ви за порогами: Олена Апанович і її внесок в історію жінок козаць кого Запорожжя (До 95-х роковин від дня народження історині) (скорочено) Нав’язаний українському суспільству “офіційний” погляд на історію запорозького козацтва як на деструктивну, анархічну силу, що зневажливо ставиться до жінок, шлюбно- сімейних та батьківських обов’язків є продук- том соціального замовлення з боку ро- сійських державних структур кінця XVIII – початку ХІХ ст. Акцентуючи одні сторони історії запорозького козацтва (гіпертрофована релігійність запорожців, схильність до безтур- ботного життя і пияцтва, зневажливе ставлен- ня до жіночої статі, “безшлюбність”, відсут- ність нахилу до землеробської справи) імпер- ські ідеологи прагнули змусити до “мовчання” про інші, невигідні для політичних та еконо- мічних інтересів Російської держави. Таким чином під політичний нагляд потрапила знач- на кількість письмових і усних джерел україн- ців, які в узагальненій формі віддзеркалювали універсалії та стереотипи масової свідомості запорозького і українського козацтва XVI- XVIII ст. – спогадів, літописів, історичних і во- яцьких пісень, дум та переказів, в яких жіноча складова була “вмонтована” як невід’ємна час- тина повсякденного життя войовничого погра- ничного соціуму. В психологічному настрої і поведінкових стереотипах переважної біль- шості пограничних жінок легко прочитувався потужний внутрішній потенціал сильних, здатних чинити опір несприятливим життє- вим обставинам і боротися за себе особистос- тей. Проте, ця особливість українського фоль- клору російськими науковцями прийнята до уваги не була. [...] Виникнення національних тради- цій історіописання та заснування українських наукових (професорських) шкіл в історичній науці в другій половині ХІХ ст. сприяло фор- муванню в українському історичному наративі ще одного дискурсу “жіночого запорозького”, який базувався на суто національних культур- них цінностях. Він був представлений науково- творчим доробком Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Йосипа Ролллє та Ореста Левицького. Ця група науковців була переконана, що життєвий простір жінки в українському степовому пограниччі був тісно пов’язаний з військовістю, військом та типоло- гізованими буденними практиками войовни- чого козацького соціуму. Проте, всі спроби названих істориків представити жінок козаць- кого Запорожжя повноцінними учасницями історичного процесу залишились практично невідрефлексованими їх сучасниками. [...] Численні спроби істориків подола- ти нав’язані стереотипи висвітлення історії запорозького козацтва та жінок України XVI- XVIII ст. увінчались успіхом лише в другій половині ХХ ст., коли, малознана на той час, наукова співробітниця академічного Інституту історії Олена Апанович на сторінках київсь- кого часопису “Наука і життя” опублікувала розвідку “Маруся Богуславка – історична пос- тать?”. В цій публікації істориня вперше в центр дослідницької уваги поставила невіль- ницький аспект теми “жінка і запорозьке козацтво”. Звернувшись до проблеми жінок- полонянок, дослідниця виокремила і сформу- вала на її тлі новий для української соціокуль- турної традиції образ жінки – “полонянки-пат- ріотки”, уособленням якого стала Маруся Бо- гуславка. Цей образ на тлі сталінсько-брежнів- ського трактування полонеників як зрадників Батьківщини, різко контрастував з уявлення- ми українських радянських гуманітаріїв про образ жінки-героїні. [...] В березні 1969 року в газеті “Літера- турна Україна” була надрукована стаття Олени Апанович і Олени Компан “Сучасниці дівчини з легенди”. В канву історії України раннього Нового часу та запорозького козацтва дослід- ниці включили розповідь про фронтову пов- сякденність ординарних українських жінок, які разом з козаками-запорожцями приймали участь у захопленні та героїчній обороні фор- теці Азов (1637-1642 рр.) – славнозвісному Азовському сидінні. Історині підкреслювали, що в рядах захисників цієї фортеці стійко би- лися як чоловіки (запорозькі і донські козаки), так і жінки. “Козацькі жінки брали до рук
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
