Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2014 Маль ви за порогами: Олена Апанович і її внесок в історію жінок козаць кого Запорожжя (До 95-х роковин від дня народження історині) (скорочено) Нав’язаний українському суспільству “офіційний” погляд на історію запорозького козацтва як на деструктивну, анархічну силу, що зневажливо ставиться до жінок, шлюбно- сімейних та батьківських обов’язків є продук- том соціального замовлення з боку ро- сійських державних структур кінця XVIII – початку ХІХ ст. Акцентуючи одні сторони історії запорозького козацтва (гіпертрофована релігійність запорожців, схильність до безтур- ботного життя і пияцтва, зневажливе ставлен- ня до жіночої статі, “безшлюбність”, відсут- ність нахилу до землеробської справи) імпер- ські ідеологи прагнули змусити до “мовчання” про інші, невигідні для політичних та еконо- мічних інтересів Російської держави. Таким чином під політичний нагляд потрапила знач- на кількість письмових і усних джерел україн- ців, які в узагальненій формі віддзеркалювали універсалії та стереотипи масової свідомості запорозького і українського козацтва XVI- XVIII ст. – спогадів, літописів, історичних і во- яцьких пісень, дум та переказів, в яких жіноча складова була “вмонтована” як невід’ємна час- тина повсякденного життя войовничого погра- ничного соціуму. В психологічному настрої і поведінкових стереотипах переважної біль- шості пограничних жінок легко прочитувався потужний внутрішній потенціал сильних, здатних чинити опір несприятливим життє- вим обставинам і боротися за себе особистос- тей. Проте, ця особливість українського фоль- клору російськими науковцями прийнята до уваги не була. [...] Виникнення національних тради- цій історіописання та заснування українських наукових (професорських) шкіл в історичній науці в другій половині ХІХ ст. сприяло фор- муванню в українському історичному наративі ще одного дискурсу “жіночого запорозького”, який базувався на суто національних культур- них цінностях. Він був представлений науково- творчим доробком Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Йосипа Ролллє та Ореста Левицького. Ця група науковців була переконана, що життєвий простір жінки в українському степовому пограниччі був тісно пов’язаний з військовістю, військом та типоло- гізованими буденними практиками войовни- чого козацького соціуму. Проте, всі спроби названих істориків представити жінок козаць- кого Запорожжя повноцінними учасницями історичного процесу залишились практично невідрефлексованими їх сучасниками. [...] Численні спроби істориків подола- ти нав’язані стереотипи висвітлення історії запорозького козацтва та жінок України XVI- XVIII ст. увінчались успіхом лише в другій половині ХХ ст., коли, малознана на той час, наукова співробітниця академічного Інституту історії Олена Апанович на сторінках київсь- кого часопису “Наука і життя” опублікувала розвідку “Маруся Богуславка – історична пос- тать?”. В цій публікації істориня вперше в центр дослідницької уваги поставила невіль- ницький аспект теми “жінка і запорозьке козацтво”. Звернувшись до проблеми жінок- полонянок, дослідниця виокремила і сформу- вала на її тлі новий для української соціокуль- турної традиції образ жінки – “полонянки-пат- ріотки”, уособленням якого стала Маруся Бо- гуславка. Цей образ на тлі сталінсько-брежнів- ського трактування полонеників як зрадників Батьківщини, різко контрастував з уявлення- ми українських радянських гуманітаріїв про образ жінки-героїні. [...] В березні 1969 року в газеті “Літера- турна Україна” була надрукована стаття Олени Апанович і Олени Компан “Сучасниці дівчини з легенди”. В канву історії України раннього Нового часу та запорозького козацтва дослід- ниці включили розповідь про фронтову пов- сякденність ординарних українських жінок, які разом з козаками-запорожцями приймали участь у захопленні та героїчній обороні фор- теці Азов (1637-1642 рр.) – славнозвісному Азовському сидінні. Історині підкреслювали, що в рядах захисників цієї фортеці стійко би- лися як чоловіки (запорозькі і донські козаки), так і жінки. “Козацькі жінки брали до рук
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
