Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2014 WWW.UNWLA.ORG 35 Одного разу рано-вранці Полоскун побачив в отворі свого дупла усміхнену мордочку лисички Хитрухи. Його здивуванню не було меж, адже він добре знав, що лисиці не вміють лазити по деревах. Правда, він забув, що до старої грушки була приставлена така ж стара дерев’яна драбина, ще з того часу, як тут була людська літня садиба. Власники час від часу приїжджали сюди з міста на відпочинок, а коли восени дозрівали груші, то користувалися драбиною. Лисичка Хитруха навчилася дертися по драбині і тепер непрошена гостя прошипіла з погрозою: – То як!? Будеш тепер і для мене ловити рибку? Якщо ні, то я твоїх діток схрупаю по черзі. Скільки їх тут? Ага, аж п’ять! Що мав робити бідний Полоскун? Тепер він щоденно мусів ловити багато рибок та раків, а лисичка з кожним днем вимагала від нього все більше і більше улову. Рибка їй дуже смакувала. Сорока Пліткарка швидко рознесла цю новину по лісу, але тепер звірята і птиці не сміялися з Полоскуна, а співчували йому та його родині. Почула про єнотині негаразди і сова Мудра, яка, прилетівши з лісу, всілася на вершині старої грушки і довго спостерігала за поведінкою лисички та родиною єнотів. Сову обурила грабіж- ницька поведінка лисички і вона дала добру і мудру пораду Полоскунам, перед тим запитавши: – А навіщо вам драбина, адже ви, єноти так добре вмієте лазити по деревах? Я розумію, що вона важка, щоб її скинути, але є інший спосіб... Коли наступного дня під вечір прийшла лисичка Хитруха за рибкою, то поба- чила Полоскуна на дереві, що сидів на гіляці і тримав у лапках чималеньку рибину. – Кидай цю рибку швидше мені, бо я дуже зголодніла, – злісно промовила Хитру- ха, а коли побачила, що єнот сам почав смакувати рибкою, то вже заверещала: – Як ти смієш ласувати моєю рибкою?! Ах, то ти так! Зараз я твоїх діток всіх схрупаю, а твоєю єнотихою закушу. І злюща Хитруха подерлася по драбині до дупла. Весь ліс на мить завмер від такої несправедливості, а потім довго-довго реготався. Бо під Хитрухою, що добралася була вже майже до дупла, раптом відірвалися два щаблі-сходинки і лисичка гепнулася на землю, аж луна пішла лісом. То за порадою сови Мудрої Полоскун гострими зубка- ми попідгризав верхні щаблі старої драбини. ------------------------------------------ Загадки -------------------------------------------- Ліси одяг свій міняють, Хто летить ключем пташиним Готуються до вирію В небі з холодом осіннім? Зграї птахів у дібровах, Це в вирій в осінній млі Вранці на пожовклих травах Відлітають ....................... . Холодом синіють роси,- То до нас приходить ............ . Ві дгадки: Осі нь. Журавлі . Написав і малював Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top