Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2014 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка На узліссі біля невеличкої річки проживала родина єнотів – Полоскун та По- лоскуниха. Так назвали їх сусіди, бо дуже дивувалися, що єноти перед тим, як спожити їжу, довго-довго виполікували її в річці. Навіть щойно виловлену в річці рибку теж полоскали довгий час у тій воді, звідки її впіймали. Бувало, що під час такої додаткової купелі спритна рибка виривалася з лапок єнота, а рак міг ще й добре вщипнути за носа перед втечею. Коли сорока Пліткарка своїм сміхом-вереском сповіщала, що рибка втік- ла від Полоскуна, тоді сміялися всі мешканці лісу, навіть поважні дерева хиталися від сміху. Якось на вереск сороки з лісу вибігла лисичка Хитруха. Побачивши, як Полоскун спіймав рибку, облизала руду мордочку язичком і попросила підлесливим голосочком: – Подаруй мені оту рибку. Я знаю, що ти такий щедрий, як і гарний з себе. Я дуже люблю тебе, а ще більше люблю рибками ласувати. Я ще ніколи рибки не їла. Прошу, не відмов, будь ласка! – З якої такої радості я тебе годувати буду риб- кою з моєї річки? Ич, яка хитра! Каже, що любить ласу- вати рибкою, а ще ніколи її не їла. Ось вмокни свого рудого хвоста у воду, може щось і вчепиться в нього. Лисичку розсердила не так відмова Полоскуна, як регіт сороки Пліткарки на весь ліс. Хитруха прищу- рила очка і крізь вишкірені гострі зуби з погрозою про- шипіла: – Як так, то я силою заберу в тебе рибку, а тебе самого в річці скупаю замість рака чи рибки! Але Полоскун спритно відскочив вбік і за мить вже сидів в своєму домику-дуплі старої-престарої грушки, віддавши зловлену рибку Полоскунисі. Пройшло трохи часу, Полоскуни вже й забули про лисичку, бо мали свої клопоти. В них появилося п’ятеро маленьких єнотиків, то тепер Полоскун довго пропадав на річці у пошуках їжі для себе і маленьких діточок.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
