Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 7 терористів і окупантів на Майдані Гідності та в зоні військових дій на Сході України. У вико - нанні хору союзянок «Берегиня» прозвучали Гімн України та Гімн Союзу українок. Конґрес вітали представники влади, високі гості з - за кордону. Голова СФУЖО Орися Сушко привітала урочисте зібрання та виголосила промову про роль жінки у світі та в Україні зокрема. Вона наголосила, що маємо особливо пам’ятати про тих жінок, що віддавали свої життя за кращу долю України. «Жінка – це сила. Адже, вона і вихователька дітей, і берегиня сім’ї, а разом з тим і всієї України», – запевнила Орися Суш - ко. Від голови СУА Маріянни Заяць із приві - тальним словом виступила Оксана Фаріон – Почесна членка СУА. Із Франції привітала Соня Френкель – голова товариства зв’язків Франція - Україна. Головою Союзу українок України виго - лошена програмна доповідь. По завершенню Академії стараннями голови СУ м. Тисмениця та міського голови була приємна зустріч за обідом, екскурсія містом, відвідання музею та проща до Свято - Успенського Василіанського монастиря у с. Погоня Тисмени цького району у наміренні збереження цілісності України та відновлення миру у державі. Щирими словами у телеграмах вітали Конґрес Оксана Соколик - Бризгун – Почесна голова СФУЖО, Зоряна Кікцьо – голова Союзу українок Скандинавії, Лілія Григорович – По - чесна голова Союзу українок України, Петро Франко – голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих. 7 вересня, згідно з програмою Конґ ре - су, у м. Болехові день розпочався із покла дан - ня квітів на могилу Наталії Кобринської. Після відкриття пам’ятника Михайлові Гаврилку – митцеві - воїну, творцеві шевченкіани, до спо - рудження якого приклала великих зусиль голова Болехівського СУ Лариса Дармохвал, учасниці Конґресу біля пам’ятника Наталії Кобринській ухвалили резолюцію - звернення до української влади та світової спільноти. Головні пункти резолюції: 1. «Життя людини – найбільша цінність» (про зупинення війни на Сході України). 2. Про звільнення Росією полонених, перш за все Надії Савченко. 3. Про негайну ратифікацію угоди з ЄС. 4. Про відзначення 100 - ліття Союзу українок України на державному рівні. Прес - служба СУУ. УКРАЇНСЬКЕ ВІЙСЬКО Юля Рибарчук із татом та мамою. Фото автора. Присягають лише раз Ще кілька місяців тому вони були учнями шкіл та ліцеїв, а сьогодні, склавши вступний іспит та пройшовши курс молодого бійця, одягли військові однострої. Три сотні першокурсників Національної академії Національної гвардії минулої неділі склали присягу на вірність народу України. До речі, під час урочистостей журналісти нарахували серед курсантів 21 представницю прекрасної статі. ОСТАННІМ часом в українському війську з’являється все більше жіночих облич. Скажімо, в Харків - ському університеті Повітряних сил на льотчи ць, вертолітниць, зв’язківців, інженерів вирішило навчатися більше тридцяти дівчат — рекордна кількість, як і першокурсниць в академії Національної гвардії. Одна з них — жителька міста Чуднів на Житомирщині Юлія Рибарчук. — Ми, звісно, хвилювалися, коли дочка сказала, що хоче стати військовою, вступити до Національної академії Національної гвардії, адже таке довкола діється... Але вибір доньки підтримали, — розповідає мама курсантки Галина Петрівна. — Вона щира патріотка, активістка, їздила на Майдан. Тепер її мрія захищати Вітчизну здійснилася — навчатиметься на офіцера-зв’язківця. Перед складанням присяги новобранці пройшли курс молодого бійця. Послаблень для дівчат не було. Всі рили траншеї та окопи, стріляли з автоматів, проходили «обкатку» бронетран спортером. Це коли ти сидиш в окопі, а над тобою, проїжджаючи, гарчить багатотонна машина. Уявляєте, ніхто не крикнув: «Ой мамусю!»! Всі здавали однакові нормативи. Серед найскладніших — марш, тобто біг по горбистій місцевості у протигазі, з саперною лопаткою, автоматом та іншим військовим приладдям у речовому мішку — кілограмів 20 додаткової ваги. Я тепер розумію, чому представники французької жандармерії, з якими академія підтримує відносини, дивуються витривалості наших військових, особливо дівчат. Нічого дивного тут немає, адже відомо, що в античні часи в українських степах мешкали амазонки — жінки-воїни, якими захоплювалися стародавні греки й увесь тодішній світ. Тепер-от в Україні під військові стяги стають нові захисниці своєї землі. Леонід Логвиненк о. «Житомирські новини».
Page load link
Go to Top