Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 27 Олекса Шпилька був відомий у діяспо - рі журналіст, що писав сатиричні фейлетони до «Українських вістей». Я свій віршик напи - сала на листівці і послала Марії Голод в То - ронто, але відповіді не одержала. Мирослав Лабунька, історик, професор Ля Саль коледжу в Філядельфії, поїхав на нау - кову конференцію до комуністичної Болга рії. В ті часи такі поїздки були рідкістю. І от, Лабунька, повернувшись, розповідає своїм ко - легам - професорам Ля Саль про конференцію і свої успіхи й каже накінець: «А знаєте, я так одягався і говорив, шо на вулицях Софії ніхто не пізнавав, що я з Америки!» На те Бернард Брументал, пр офесор - германіст: «Та вас і тут, у Філядельфії , ніхто не має за американця»! Цей правдивий анекдот з жи ття чув і пере - повідає колега обох, Лабуньки і Брументаля, також професор Ля Саль Леонід Рудницький. А той же Мирослав Лабунька, знамени - тий оповідач бувальщин, розказував такий епізод з власного життя. Батько його, селянин, сидить на призьбі із сусідом і говорить йому про те, що вирішив послати сина Мирослава на науку в українську гімназію. Дядько - сусід, послухавши цю новину, після довгої паузи каже: «Буде кому в криміналі сидіти». Рік 1949. Ми тільки - що прибули з Ев - ропи і вперше пізнаємо Америку. Моя тітка Леся Яцкевич побачила на одному домі напис «Kociubinsky Funeral Номе» і каже: «Дивіться, ось у Філядельфії є музей Михайла Коцюбин - ського!» Все для жінок Чому японки мають молодий вигляд Жінки азіатського походження, а особливо японки , дуже молодо виглядають. Найчастіше визначити їх вік «на око» практично неможливо. У чому причина, і чи можуть європейки досягти такого ж результату? Серед причин моложавості японок дослідники називають: А) Правильне харчування . У раціоні японців багато риби, овочів, злакових, особливо рису, водоростей і чаю, мало тваринних жирів, пише liza.ua . Така «дієта» характерна для всього населення Японії останні 1500 років, що сформувало певну генетику. Крім того, в Японії існує справжній культ свіжості, ніяких заморожених продуктів, термін зберігання риби – кілька годин, тому в пошані сироїдіння і мінімальна термообробка. Б) Захист від сонця. Згідно японським стандартам краси жінка повинна мати білу шкіру. Тому у всіх косметичних і декоративних засобах міститься SP - фільтр, дія якого підкріплюється пара - сольками від сонця. В) Традиції догляду за собою . Вони ґрунтуються на багатоступеневості і багатошаровості. Ні одна японка не обмежить ритуал догляду за собою банальним умиванням. Це буде ретельне очищення шкіри в кілька прийомів з використанням різних засобів. Для неї одночасне нане - сення 7 - 9 засобів – звичне явище. Основа основ – очищення і зволоження. Г) Натуральні засоби. З цим згодні всі, незалежно від походження та віросповідання. Чим мен - ше консервантів в косметиці, тим менше побічних ефектів. Правда, у східних красунь до зви - чайних рослинних і природних компонент ів додаються і більш екзотичні, такі , як товчені перли або нефрит. Д) Більш щільна шкіра . Від природи у японок шкіра жирніша, пористіша і товща, тому і зморшки на ній з'являються пізніше, ніж на тонкій шкірі європейок. Саме тому, косметика, вироблена в Японії для місцевого ринку, не завжди підходить нам, мешканкам європейських широт. Обличчя – відображення краси внутрішньої. Душевна гармонія, любов до себе і навколиш - нього світу успішно розгладжують зморшки. Як бачимо, крім факторів, визначених природою, все інше цілком застосовно і до нас. А це означає, що молодість і краса в наших руках, головне – не лінуватися. УНІАН
Page load link
Go to Top