Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2014 WWW.UNWLA.ORG 35 – Трудно тобі тут буде, ох трудно. Ноги в тебе короткі, швидко бі- гати не можеш, а взимку, коли випаде багато снігу, то швидко попадеш в зуби лисиці, або вовка. Та й орел чи яструб схопити можуть... – Але я вмію нори рити, там і ховатися буду. – Добре. Я буду з тобою дружити і допома- гати, бо ти, як і я, волю любиш. А про небезпеку тобі завжди нагадає сорока Білобока. Вона буде верещати на весь ліс, коли в нього зайде якийсь ворог. Будь пильним. Зима довга, але за нею завжди приходять весела різноквітна весна та тепле літо. Минула осінь. Дерева замість листя вкрилися снігом. Вухань часто сидів у своїй нірці голодним, бо боявся виходити, щоб не залишати за собою на снігу слідів. Коли голод ставав нестерпним, то виходив на поляну разом зі Стрибайком в пошуках сухої трави, листочків, кори молодих дерев та кущів. Одного разу під вечір сорока Білобока попередила мешканців лісової поляни про небезпеку. Стрибайко високо підстрибнув і побачив руду лисицю Хитруху, що винюхувала сліди його на снігу. Стрибайко знав, як обдурити лисицю. Він став бігати поляною та поміж деревами, петляючи різними колами, виписуючи вісімки, щоб збити Хитруху зі сліду. Потім зробив довгий стрибок через чистий сніг і заліг під кущем. Звідси з посмішкою дивився, як лисиця даремно крутиться між деревами та по поляні, загубивши його слід. Але раптом Стрибайко стривожився за долю свого побратима Вуханя, бо лисиця напала на слід крілика на снігу і поволі наближалася до його нори. Стрибайко поспішив на допомогу. Він вискочив із своєї схованки і, вдаючи пораненого, почав кульгати по поляні. Хитруха зраділа такій легкій, як їй здавалося, здобичі, покинула Вуханів слід і щодуху погналася за Стрибайком. Добігаючи до берега річки, прискорила біг, бо вже навіть носом відчула тепло своєї жертви. Але раптом «поранений» заєць напружив своє міцне тіло і стрілою перестрибнув річку над бурхливою водою, яка в цьому місці завдяки водоспаду ніколи не замерзала навіть в найлютіші морози. Лисиця Хитруха, щоб загальмувати свій біг, широко розпушила свого рудого хвоста, але й це не допомогло. З гучним сплеском вляпалася в холодну воду, з якої ледве видряпалася на крижину. Вилізши на берег, чкурнула додому і більше не приходила в цей куточок лісу, де такий хитрий заєць живе. Святослав Левицький. ( Малюн ок автора).
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
