Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2014 WWW.UNWLA.ORG 13 буде в нас ця людина, яка б була достойна виголосити присягу на вірність Україні?» І ось прийшла та мить. Перед пам’ят- ником Михайлові Гаврилку вчителька Алла Яремків має право скласти присягу на вірність своїй землі, як це зробила колись молода чесь- ка вчителька під час посвячення угольного каменя під пам’ятник Яну Гусу... Алла Яремків має право і першою покласти кетяги калини до підніжжя пам’ятника Михайлові Гаврилку. Бо в її серці живе Україна. Бо вона шанує пам’ять про рідну прабабусю, яку енкаведисти арештували, кинули у погріб, що є під будинком, де тепер розміщений музей історії міста Болехова. Під час допитів молоду жінку, чоловік якої був в УПА та загинув геройською смертю, посадили на розжарену плиту кухні... Потім викинули на смітник, думаючи, що вона мертва. Її врятував лікар Форович, який згодом відбував покарання в Сибіру... А молода жінка не довго ще прожила: у важких муках пішла на той світ. А її незламний дух, віра в Бога та любов до рідної землі живе в душі її правнучки. Ця жінка-українка ніколи не ждала заплати... Лариса Дармохвал, м. Болехів, Україна. Продовження зі стор. 11. Сюди часто заходили відвідувачі не тільки поїсти, але й почути від неї добрі поради. У вільні хвилини Ольга писала оповідання, вір- ші, етюди, вишивала. До неї у Бровари приїз- дили внуки, для яких з приємністю придуму- вала і розповідала казки. Згодом цікавилася їх успіхами у школі. Запрошувала внуків у Бро- вари на вишні, яблука, мед. У листах до дітей Ольга завжди наголошувала, щоб пам’ятали, чиї вони діти. Під кінець життя Ольга хворіла. Одер- жувала мізерну пенсію: 29 карбованців, 50 ко- пійок. Після пережитих потрясінь страждала на розсіяний склероз. До того ж, після смерті чоловіка залишилась одна. Діти приїздили до неї, допомагали чим могли. У листі до Оксани Ольга писала, що під час поїздки у санаторій в Хмільниках син Олег від автобуса до корпуса ніс її на руках. Померла Ольга 27 липня 1979 року в Броварах. Там і похована. Завершуючи розповідь про Ольгу Гасин, слід віддати на- лежне пам’яті нині покійного дослідника Гри- горія Дем’яна, який зібрав неоціненні спогади про родину Гасинів і опублікував їх у книзі «Генерал УПА Олекса Гасин – «Лицар». Життя Ольги Гасин – це образ жерт- венного життя заради ідеї. Як мати і подруга, вона хоробро крок в крок йшла поруч зі своїм чоловіком – героєм Олексою Гасином, жила з ним одними ідеалами та ділами. Була прекрас- ною матір’ю, яка терпіла. Терпіння свої і своїх дітей поклала на жертовник України. Завдяки мужності Ольги Гасин, а також сотень і тисяч інших скромних і самовідданих українських жінок відстоювалась ідея незалежної України, збереглися здорові клітини української нації, впродовж десятиріччя вистояла у боротьбі легендарна УПА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
