Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2014 WWW.UNWLA.ORG 9 ДОПОМОГА ПОРАНЕНИМ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ Нещодавно, за дорученням Союзу Українок Америки та виконуючи свій громадянський обов’язок, лікар, волонтер, заступник голови Союзу Українок України Марія Фуртак відвідала поранених хлопців, які воювали в Іловайську та захищали Луганський аеропорт, у військових шпиталях Києва та Дніпропетровська. Про свої враження від поїздки пані Фуртак розповіла «Газеті». – Насамперед відвідала Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони України, в якому начальник клініки нейро- хірургії та неврології Олександр Данчин гарно прийняв нас і дозволив відвідати найважчих хворих у реанімаційному відділенні. Це – бій- ці, які перенесли тільки перший етап операцій і потребують подальшого хірургічного втру- чання. Хлопці були щиро вражені допомогою, яку надала далека Америка. Незважаючи на погане самопочуття, бійці-герої – 22-річний Віталій Безулик із Дніпропетровська, львів’я- нин Володимир Гера (23 роки) і командир роти Віталій Гордійчук із Рівного – вже раху- ють дні до одужання, щоб якомога швидше повернутися на фронт! Ми могли б і надалі спілкуватися, але, враховуючи їхній стан, мала залишити їх у спокої. На прощання вони ска- зали: «Ви вірте нам, ми Україну не віддамо нікому, це – наша земля!». Я була до глибини душі вражена їхньою мужністю і любов’ю до Батьківщини! Наступного дня, о четвертій годині ранку, я та двоє волонтерів автомобілем виї- хали у Дніпропетровськ. Протягом дня побу- вали у військовому госпіталі, в якому поране- ним надають екстренну медичну допомогу, розподіляють за ступенем важкості поранення та скеровують в інші спеціалізовані відділен- ня. Наступним пунктом був опіковий центр, де ми відвідали двох важкопоранених воїнів з батальйону «Азов», двох Олексіїв – вісімнад- цятирічного Лавріна з Києва та 23-річного Холявківа з Дніпропетровська. Оскільки вони перебували в стерильному післяопераційному блоці, з ними безпосередньо поспілкуватися не змогли, тож допомогу віддали їхнім роди- чам. Саме під час нашого візиту в обласну клінічну лікарню привезли 20 поранених бій- ців. І це в період так званого «перемир’я»! З огляду на те, що в нейрохірургічному відділен- ні критично бракує медперсоналу, я погоди- лася допомогти в операційній. Поки готува- лася до операції, на превеликий жаль, один із бійців, 21-річний хлопчина, помер. Ви можете зрозуміти мій жахливий психологічний стан! Лікар Марія Фу ртак з пораненим бійцем Семеном Герасим’юком. М. Фу ртак з батьком Семена. Однак зібралася з духом і далі вико- нувала свою роботу: відвідувала важкохворих наших героїв. Мала розмову з батьком пора- неного в голову та прооперованого бійця Се- мена Герасим’юка з Чернівців. Хлопець унас- лідок поранення не може розмовляти. Йому робитимуть ще одну операцію із встановлення пластини замість частини кістки основи чере- па. Я запропонувала матеріальну допомогу батькові Семена, на що він мені відповів: «Я не є бідний, працюючи на землі, і не є багатий. Але я найбагатший батько, маючи такого сина, який захищає Україну і всіх нас!» Я низько вклонилася батькові Героя. Львівська г азета (on-line) http://gazeta.lviv.ua//life/2014/09/24/34714
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
