Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 2014 WWW.UNWLA.ORG 9 ДОПОМОГА ПОРАНЕНИМ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ Нещодавно, за дорученням Союзу Українок Америки та виконуючи свій громадянський обов’язок, лікар, волонтер, заступник голови Союзу Українок України Марія Фуртак відвідала поранених хлопців, які воювали в Іловайську та захищали Луганський аеропорт, у військових шпиталях Києва та Дніпропетровська. Про свої враження від поїздки пані Фуртак розповіла «Газеті». – Насамперед відвідала Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони України, в якому начальник клініки нейро- хірургії та неврології Олександр Данчин гарно прийняв нас і дозволив відвідати найважчих хворих у реанімаційному відділенні. Це – бій- ці, які перенесли тільки перший етап операцій і потребують подальшого хірургічного втру- чання. Хлопці були щиро вражені допомогою, яку надала далека Америка. Незважаючи на погане самопочуття, бійці-герої – 22-річний Віталій Безулик із Дніпропетровська, львів’я- нин Володимир Гера (23 роки) і командир роти Віталій Гордійчук із Рівного – вже раху- ють дні до одужання, щоб якомога швидше повернутися на фронт! Ми могли б і надалі спілкуватися, але, враховуючи їхній стан, мала залишити їх у спокої. На прощання вони ска- зали: «Ви вірте нам, ми Україну не віддамо нікому, це – наша земля!». Я була до глибини душі вражена їхньою мужністю і любов’ю до Батьківщини! Наступного дня, о четвертій годині ранку, я та двоє волонтерів автомобілем виї- хали у Дніпропетровськ. Протягом дня побу- вали у військовому госпіталі, в якому поране- ним надають екстренну медичну допомогу, розподіляють за ступенем важкості поранення та скеровують в інші спеціалізовані відділен- ня. Наступним пунктом був опіковий центр, де ми відвідали двох важкопоранених воїнів з батальйону «Азов», двох Олексіїв – вісімнад- цятирічного Лавріна з Києва та 23-річного Холявківа з Дніпропетровська. Оскільки вони перебували в стерильному післяопераційному блоці, з ними безпосередньо поспілкуватися не змогли, тож допомогу віддали їхнім роди- чам. Саме під час нашого візиту в обласну клінічну лікарню привезли 20 поранених бій- ців. І це в період так званого «перемир’я»! З огляду на те, що в нейрохірургічному відділен- ні критично бракує медперсоналу, я погоди- лася допомогти в операційній. Поки готува- лася до операції, на превеликий жаль, один із бійців, 21-річний хлопчина, помер. Ви можете зрозуміти мій жахливий психологічний стан! Лікар Марія Фу ртак з пораненим бійцем Семеном Герасим’юком. М. Фу ртак з батьком Семена. Однак зібралася з духом і далі вико- нувала свою роботу: відвідувала важкохворих наших героїв. Мала розмову з батьком пора- неного в голову та прооперованого бійця Се- мена Герасим’юка з Чернівців. Хлопець унас- лідок поранення не може розмовляти. Йому робитимуть ще одну операцію із встановлення пластини замість частини кістки основи чере- па. Я запропонувала матеріальну допомогу батькові Семена, на що він мені відповів: «Я не є бідний, працюючи на землі, і не є багатий. Але я найбагатший батько, маючи такого сина, який захищає Україну і всіх нас!» Я низько вклонилася батькові Героя. Львівська г азета (on-line) http://gazeta.lviv.ua//life/2014/09/24/34714
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
