Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2014 WWW.UNWLA.ORG 7 Т. ШЕВЧЕНКО. НАЦІЯ. МАЙДАН. Читаю Шевченка і лячно мені, У кожному слові – теперішні дні. Олег Герман. Свою Україну любіть... Т. Шевченко. 2014 рік – рік великого числа знамени- тих дат, славетних річниць і сумних роковин. Серед них чимало таких, які не лише належать сивій минувшині, а й переплітаються з нашим сьогоденням, а саме: 200-ліття від дня наро- дження Т.Шевченка, Евромайдан – перемога і знову тривога. У жовтні 2013 року перед Евромайда- ном неймовірна новина облетіла Україну – президент Росії Путін запропонував Янукови- чу спільно відзначити 200-ліття з дня наро- дження Тараса Шевченка. Новина неймовірна тому, що Росія ніколи не була прихильна до поета, який став символом незалежности України і сміливо закликав наших чорнобро- вих дівчат не кохатися з москалями, «бо мос- калі чужі люди, роблять лихо з вами» і відкри- тим текстом заявляв, що москалі «світ Божий в пута закували». Уся творчість поета прониза- на несприйняттям московського духу і москов- ського зверхництва. Звичайно, Москва нічого так не робить, є в неї якісь задумки щодо спільного відзначення 200-ліття Т. Шевченка. І вдарив грім! Янукович зриває підписання Асоціяції з Европою, Україну спрямовує в Митний Союз, тобто в лапи Москви, а ім’я Т. Шевченка Росія хотіла використати для своєї мети, нагадуючи про «слов’янські ріки», які мають впадати в одно море, тобто в Російський Союз, аби лиш панувала російська великодер- жавницька ідея та мова, звичайно, російська. Досить амбітний план двох бандитів – оновле- ний союз із Т. Шевченком. Можна тільки уявити, на який трагіфарс перетворилося б «спільне відзначення» цієї надзвичайної, зна- чущої для України події офіційними Києвом та Москвою. Погляд Шевченка ніколи не був звер- нений на схід. Він передбачав неможливість зближення України з Росією на рівних. Москва ніколи не проявить доброї волі до України. Т. Шевченко з великою надією дивився на Захід. Здавалось, мрії поета і мрії українців – вирва- тись з московського ярма, неймовірно, але здійснить Янукович, підписавши Асоціяцію з Европою. Але – відступництво від обіцяного і підступна зрада України і її народу! І диво – трупи встали, і очі розкрили, І брат з братом обнялися і проговорили Слово тихої любові... Згадувані трупи – то пам’ять про пра- щурів, їхні заповіти і слава. І новий Майдан Незалежности, на який вже вийшло нове по- коління – сьогоднішні студенти, обурені анти- европейським зрадництвом влади, і в повітрі вже пролунало «Геть від Москви!», «Банду геть!». Майдан набирав небажаних для влади розмахів і наслідків. У безкомпромісному про- тистоянні зійшлися два абсолютно різні за цивілізаційним вибором світи – народ і влада. У ніч на 11 грудня 2013 р., коли почався страш- ний штурм Майдану, над Києвом лунав три- вожно-бентежний дзвін, – то був набат з Михайлівського Золотоверхого Собору. Про попередній нічний набат з історії згадувалося 1240 року, і тоді під Києвом стояла монголо- татарська орда. В Україні панувала орда Яну- ковича, яка майже 4 роки топталася по Кон- ституції України, по її законах, панувала все- дозволеність. Після організованої таємними аґента- ми Кремля зради Помаранчевої революції, здавалось, Україна заснула надовго. Але Пома- ранчева революція посіяла зерна національної свідомости, демократії, свободи слова, з чим яничарська орда Януковича не змогла справи- тись, бо, за словами Т. Шевченка «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». За період неволі під російською окупа- цією і комуністичним ладом українська нація втратила від 40 до 60 мільйонів осіб. До сьогодні українська нація не може прийти до тями, не може загоїти рани, отримані тільки за те, що хотіла бути самостійною, якою вона формувалася попередніми тисячоліттями. Протягом підневільних часів найжор- стокішому нищенню піддавалася українська еліта, а її нищили фізично, духовно, націо- нально. Сучасна українська нація – це люд- ність, що залишилася від геноциду – голодо- морів, репресій, колективізацій та депортацій. Це недостріляна, недобита, недопалена жив- цем, недомордована морально маса людей. Це народ, який працював на Росію, терпів націо- нальний гніт, наругу, злидні, зрештою, це людність, нашпигована аґентами ворожої су- сідньої армії, міліції, в державних та медичних установах. Але, як вірив Кобзар 150 років тому: «Встане Україна і розвіє тьму неволі». «Укра- їнська нація мусить скинути панування чу-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
