Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2014 «НЕБЕСНА СОТНЯ» Вийшла друком антологія май- данівських віршів «Небесна сотня», презентація якої відбулася у львівській книгарні «Книжковий дворик». До неї увійшли вірші, написані як поетами-аматорами, так і відомими авторами. Серед них – Дмитро Пав- личко, Мар’яна Савка, Іздрик, Олек- сандр Ірванець та інші. Як повідомила упорядник кни- ги Леся Воронюк, на оголошення у соцмережах та ЗМІ про пошук поезій на тему Майдану, відгукнулось дуже багато людей. Вони надсилали свої поезій, а також вірші друзів, знайомих. Автори деяких з них й досі не відомі. «Небесна сотня» оформлена малюнками, які художники розповсюджували через Інтернет. Обкладинкою книги послужила картина художниці Марії Федюк, що якнайкраще змалювала бойовий дух героїв на Майдані. За даними еспресо tv та «Української правди». Від редакції. Нижче подаємо витяг з листа з Київського Майдану Ірини Ферчук до Ірини Руснак, Почесної членки СУА, яка прислала до редакції «Нашого Життя» вірші внучки своєї сестри Оксани Пиріг, за що ми щиро вдячні. « ...Ми віримо, Тетко. Великий крок зроблено: українці відчули себе Нацією, відчули гор- дість за свій народ. Коли сотні тисяч людей співають Гімн – це не передати словами... аж тріпоче душа від почуттів. На Майдані така неймовірна енергетика, це всі відчувають, навіть той запах диму, що пройняв весь одяг, не хочеться відпирати. Це – запах Свободи і чогось такого, що всім нам стало дуже рідним...» Ірина та Юрій Ферчу ки на Майдані. Ірина Пиріг-Ферчук Ріка не міліє, мій Боже... Ріка не міліє... Вона прибуває, примножує силу стократ. По той бік стіною стоять мовчазні гамалії. На цих берегах – світле військо, де кожен – Сократ. На цих берегах не лишилось від страху нічого. Сорочка, що вишила Мама, – святий оберіг. Вже близько, вже можна рукою торкнутись Порогу. За ним – вільний простір і небо, пречисте, як сніг. Ще мить – і катарсис, мій Боже. Ще крок – і спасіння. Годинник розбитий. Загострене шосте чуття. На чистому полі сприятливий ґрунт для насіння. Для того насіння, з якого проб’ється Життя. 21 січня 2014 р. * * * Забуваєш про зміст, бо складаєш слова, наче пазли. Перечитуєш вголос і знову міняєш місцями. Прибираєш у тексті, як правильні галицькі ґазди Очищають подвір’я і хату приводять до тями. Перекопуєш мову, як поле. Прополюєш грядку. Цей камінчик – набік. А ось цей, наче, буде блистіти. Бо слова мають бути завжди в чистоті і порядку. І стояти рядочком. Рівненько, як в горщиках квіти. Витираєш пилюку. Плюєш на ганчірку, до блиску Поліруєш той текст, щоб пилиночка зайва не сіла. Захищаєш «дитя» від дощу, снігопаду і тиску, Щоб воно залишалося білим. Пухнастим і білим. Там, за вікнами, кулі безжально проходять крізь груди. На Майдані вже йде панахида. І падає зірка. Запізніла промова. Скажи, чом ти плачеш, Гертрудо? Чи помітила раптом у серці пропалену дірку? 24 лютого 2014 р.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
