Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2014 жинців, бо вони огиджують саму душу нації» (І. Белебеха). Саме Т. Шевченко, його щира та без- межна любов до України і його твори навіть у найважчі часи нашої історії давали і дають силу українству боротися за віру, мову, дер- жаву і залишатися нацією. Саме твори Кобзаря формували визвольні ідеї, ідеали національної свободи і свідомости. Попри довгі роки зас- лання, приниженння у словах: «Караюсь, му- чуся, але не каюсь!» вгадується незламна воля поета-українця. Чим більше ми вчитуємося в твори Шевченка, тим більше ми бачимо, розу- міємо, що кожне його слово – це сучасні еко- номічні, соціяльні та політичні реалії та проб- леми українського буття. Реакційна суть російського царату пус- тила такі глибокі коріння, що і сьогодні вони живі, а саме: - пониження людської гідности в усіх аспектах життя сьогоднішньої української спільноти. Тому наш Евромайдан називається Револю- цією Гідности; - свавілля державних чиновників; - несправедливий суд і судочинство, які були знаряддям гноблення людини в царській Росії і тепер, в часи Януковича, коли просто придумували справу і судили людину навіть пожиттєво; - і, нарешті, майбутнє України Шевченко ба- чив у самоуправлінні народу, бо народ є но- сієм влади, яка має забезпечити кожній лю- дині «всі права і свободи». Загальний характер тодішнього поне- волення Шевченко виразив у словах: «І не в однім отім селі, а скріз на славній Україні людей у ярма запрягли пани лукаві». Поет закликав до «праведного закону», він був гли- боко переконаний, що кожна людина повинна мати право на свободу думки, совісти, переко- нань і вільне їх волевиявлення. Ці його думки висловлені у таких поетичних творах, як «Думи мої, думи мої», «Катерина», «Доля», «Іван Підкова», «Невольник». Свобода народу має бути основою влади уряду, бо «Де немає святої волі, не буде там добра ніколи». Незламною та стверджуючою була віра Кобзаря у світле майбутнє України, висловле- на в рядках «І на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі». Але чи вже втілені слова Шев- ченка у життя? На жаль, ні! Тяжко йде Україна до всеохоплюючої волі. Кобзар піднімав дух українців в усі часи, коли того вимагала історія. А переглядаючи її сторінки, можна сказати, що всі попередні визвольні змагання, починаючи з козацької доби, Січових Стрільців, УНР, Крути, Холод- ний Яр, ОУН, УПА – спричинилися до появи на світовій арені держави Україна в 1991 році. 20 років ми тішилися, що Україна чи не єдина держава, яка здобула свою незалежність без крови. Часто підкреслювалося, що по тій при- чині ми свою волю не цінуємо, бо справжня воля має бути освячена кров’ю. Але за добу Незалежности ми двічі виходили на Майдан. Під час Помаранчевої революції, – і на наше поле впало мирне зерно Волі. Але «раби, під- ніжки, грязь Москви» не дали йому зійти. Зра- да, продажність, лицемірство, брехня затри- мали його проростання. Здавалось, засохла, затоптана земля вже не вродить. Та ні! «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Козацька воля знов прорвалася на світ Божий, розки- давши заскорузлі брили, ретельно замасковані нашою байдужістю і розчаруванням, бо ніби не ми, а хтось мав нам зростити зерно Волі. І ось Майдан – 2. Весь світ, затамувавши подих, звернув свій захоплений погляд на палаючий гнівом Майдан. Піднялися студенти, молодь золота, яка вже не хотіла жити в країні брехні, облуди, корупції, в країні, якою керують злодії, бандити всіх мастей, корупціонери, і над Майданом котилось грізне: «Банду геть!» Саме окупаційна влада Януковича ого- лосила війну українському народові. Вона оск- вернила сам дух України, а захоплене Януко- вичем Межигір’я – це осквернення святого духу козаччини, бо на цих землях осідали поранені і покалічені славетні запорожці. А на адресу Евромайдану від владоможців ми чує- мо, що там зібралися бандити, хулігани, теро- ристи. Але Великий Кобзар і сьогодні стає на захист героїв Майдану від продажних суддів, озвірілих беркутівців, від корумпованих мі- ністрів, антинародних депутатів словами з поеми «Гайдамаки»: «Брешеш, Людоморе! За святую правду, волю Розбійник не встане, не розкує закований у ваші кайдани народ тем- ний. Не розіб’є живе серце за свою Вкраїну». А перша свята кров уже пролита – па- дає 20-річний Сергій Нігоян від снайперської кулі в голову. Це син вірменського народу, який з батьками переїхав до України із Кара- баху, щоб жити у спокою. Згадаймо, як цей юнак проникливо з вірменським акцентом деклямував Шевченків «Кавказ»: За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі... Він себе почував патріотом і Вірменії, і Укра- їни.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
