Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 7 Продовження зі стор. 5. новими, бо Пушкіна не стало ще в 1837 році та вже 22 роки був у могилі. І Шевченкові твори теж не були новими, хоч не були опубліковані. «...але це не значить, що їх не знали тодішні українські діячі: вони кружляли в рукописних копіях по Україні й були відомі скрізь. Тимто наголовок ляйпціґського видання «Нові вірші Пушкіна й Шевченка» звучить дещо «сенса - ційно»... Ляйпціґ уже тоді записався в історії українського видавничого руху золотими бук - вами, й нічого дивного, що в 1921 році в цьому місті вийшло перше «народнє видання» Шев - ченкового «Кобзаря» за редакцією Василя Сі - мовича...». В наступних розділах Ярослав Рудниць - кий, спираючись на факти, переконливо дово - дить, що Пантелеймон Куліш і є тою люди - ною, яка подала шість творів Шевченка до публікації в Лейпціґу. За св ідченнями Михайла Павлика ця книжечка була широко розповсюджена в Ук - раїні. Вітає видання творів Шевченка На талія Кобринська. Вона пише, що «перший раз побачили світ Божий такі огнисті твори на - шого Кобзаря , як «Кавказ», «Послання», «За - повіт», що вони «електричною іскрою упа ли в серця нашої молодіжі...». (Н. Кобринська, «Виб рані твори», Київ, 1958, стор. 333). Задум написати поему в Шевченка на - родився ще у серпні - вересні. Тоді поет дізнав - ся про загибель Якова де Бальмена на Кавказі в липні 1945 року. Афанасьєв - Чужбинський розповів Тарасові Шевченку про події на Кав - казі, про горців та їх побут. Звідки в поемі й вжиті слова «чурек», «сакля» (чурек – це прісний хліб у вигляді великих коржів, що випікаються на Кавказі і в Середній Азії; сак - ля на Кавказі – кам’яна будівля). Поет присвя - тив цей твір своєму другу Якову де Бальмену, якому «не за Україну, а за її ката» довелось проливати свою кров. В кінці твору Шевченко звертається до нього з побажанням, щоб витав він над Україною «живою душею». У перших рядках поеми бачимо міфіч - ного героя Прометея, прикутого до скелі та відданого на вічні муки. Прометей – це вічний образ у світовій літературі, що став символом служіння людині, правді. Але образ Прометея у Шевченка носить новий характер. Тут Кав - каз, политий людською кров’ю, асоціюється зі стражданнями прикутого до скелі напівбога Прометея. Шевченків Прометей – народ, що бореться проти тиранії. Поет звертається до «синіх гір, кригою окутих, до лицарів великих із закликом: Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Шевченко вірив: той народ безсмерт - ний, нездоланний, якщо в його душі вічно палає вогонь прометеїзму. Прометеївський дух був притаманний самому Шевченку, що жив, творив і не корився в умовах безперервного цькування російським самодержавством укра - їнської національної культури. Цей Шевчен - ківський прометеїзм нагадує нам Лесю Укра - їнку, яку називаємо Дочкою Прометея. Він повів талановитого скульптора Михайла Гав - рилка на війну із заклятим ворогом, щоб ви - бороти Україні волю. Образ Шев чен - кового Прометея Ми - хай ло Гав рилко вті - лив у скульптурі « Го - лова Про метея» (гіпс). Ця унікальна ро бота є у музеї Коб ринської в нашому місті. Перебу - ла дві війни. І зберег - лась. Щоб ми зна ли, як шанував Тараса Шев ченка Гаврил ко. Щоб усві домили: па - м’ятник Гав рилку дос - тойний стояти біля музею ТОЇ, яка берегла, як святиню, Його роботи погруддя Т. Шевченка. В рисах обличчя Прометея скульптор передав нескорений дух людини, яка не ко - риться злим силам, мужньо переносить важкі муки. Ось який Гаврилків Прометей: високе чоло, вперта зморшка на ньому, гострий пог - ляд, трохи запалі щоки, привідкриті уста. Його волосся, підняте сильним вітром, нагадує по - лум’я та ще більше засвідчує силу духу Про - метея. Та нескореність Прометея була влас ти - ва і молодому Гаврилку, майбутньому січо во - му стрільцю, повстанському отаману. Без сум - ніву, що скульптура «Голова Прометея» була створена Михайлом Гаврилком як результат його думок після прочитання «Кавказу». Це свідчення і того, як глибоко в його душу запав цей твір та образ Прометея в ньому. Його Про - метей не мовчить. І сьогодні він промовляє до кожного з нас рядками поеми Шевченка: ... І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
