Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2014 Цікаві статті про наші звичаї, мистец - тво. Там Нестор Городовенко, Станіслав Люд - кевич, Євг енія Зарицька, Никита з Криниці, Олекса Новаківський і моя улюблена піяністка – Любка Колесса, якої останній концерт в Торонті я мала приємність слух ати. В числі 2/1988 є дуже цікаве інтерв’ю з нею про її кон - цертування в Совєтській Україні в 1929 р . Там її фото з тих часів і копія статті з 1937 року: Ци - тую: “3 - го червня Любка Колес са була пред став - лена колишній еспанській королеві... Того са - мого вечора виступала по радіо, через теле ві - зію. Телевізія – це новий винахід, щось подіб не як мале кіно, тільки що не пускається філь ми, але дійсно переноситься образець зо студії”... Пробували ми переписи не кальорій - них тортів, з яких не один був на якомусь балю чи іншій імпрезі... Як Пан Біг нас благословив двома си - нами, дитяча сторінка стала актуальною. І давно, як ще не народилася сфужів - ська “Українка в світі” , “Наше Життя “ було форумом СФУЖО , інформувало про працю і пляни . І багато іншого, про що годі згадати в короткій статті... Це велика різном анітністъ, що збагачує журнал і робить його цікавішим. Не раз журнал мав більшу частину про працю відділів СУА, хотілося більше різнома - нітности. Ал е я розуміла. Це ж НАШЕ життя – життя СУА ! Це житт єпис СУА ! Як я стала головою СФУЖО, ці інформації стали для мене помічними. Я ближче пізнавала організацію. Одного разу редакторка Уляна Любо - вич мене переконала, що треба зробити інтер - в’ю з мамо ю. Показалося не легке завдання, при якім я довідалася багато цік авого з мами - ного життя, головно на Сибірі. Тепер, як вже належу до “золотого віку”, з більшим зацікавлення м читаю про здоров’я. Статті д - ра Маґуна є цікаві, інфор - мативні! В журналі завжди знайду щось цікаве і приємно мати такого вірного приятеля, як “Наше Життя.” На жаль, цей приятель прихо - див до нас колись щомісяця. А тепер тільки що другий. Але , мож ливо, і тому чекаємо його з більшою нетерпеливістю! І врешті питання: чим для мене “Наше Життя”? Потіхою, розрадою, порадою, поміч - чю, інформацією, зна йомством з новими людь ми, зустрічами з давно знайом и... а де - коли з несподіванками – у виборі матеріялів, обгорток... Журнал, до якого я привикла, як до нормальної конечності в хаті. Союзянки, маєте чим гордитися! То ж: МНОГАЯ ЛІТА, “НАШЕ ЖИТТЯ”! ШКОЛА ЖИТТЯ Ми всі родом з Трипілля. Гуртуйся, народе! Сьогодні кожен з нас, живучи за межами України, щодня перебуває в Україні – душею, серцем, думками. Бо це наша дитяча колиска, свята земля, любляча мама, Батьківщина. Тут наше вічно живе коріння, завдяки йому ми завжди залишаємось українцями, в які б далекі світи не закинула нас доля. Січневі події спонукали багатьох задуматися над тим, що ніхто нам не допоможе, поки ми собі самі не допоможемо. Слабких ніхто не любить. Якщо ж будемо сильними, культурними, згуртованими, то в нас буде багато друзів і союзників. Як це зробити? По - перше, маємо усвідомити, що Україна – це велика жива істота, яка складається з мільйонів українців усього світу. Один – крапля в морі, а ми разо м – океан. Тож які українці, така й Україна. Якщо кожен з нас ставатиме чистішим, здоровішим, щасливішим, то такою ставатиме й Україна. Головна умова щастя – займатися улюбленою справою. По - друге, маємо правильно взаємодіяти. Треба допомагати один одному, навчати, нади - хати, підносити вгору. Маємо бути в мирі між собою, прощати недосконалості, не ображатися через дрібниці. Ісус навчав прощати брата не сім разів, а сімдесят по сім, тобто завжди. Водночас маємо бути взаємно вимогливими, бо відсутніст ь вимогливості – це форма зневаги до людини, заперечення її здатності до розвитку. По - третє, перебувати в бадьорому стані духу. Геть страх, тривогу, образи й нарікання! Дерзайте, – казав Ісус, – будьте сміливими! Світлі думки притягують позитивні події і гарних людей. Понад те: наші емоції, уява, мрії – це головний інструмент творення кращої долі, бо де твоє серце, там і ти. Тож зростаймо, українці! Вчені кажуть, що в наших тілах досі живуть трипільські гени, що ми кровні родичі, бо походимо від одного маленького племені – світлого і життєспроможного. Гуртуйся , Роде, пробуджуйся , Народе! Оздоровлюйся! Роби те, що любиш! Тримайся за своїх! Оксана Дац .
Page load link
Go to Top