Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2014 Цікаві статті про наші звичаї, мистец - тво. Там Нестор Городовенко, Станіслав Люд - кевич, Євг енія Зарицька, Никита з Криниці, Олекса Новаківський і моя улюблена піяністка – Любка Колесса, якої останній концерт в Торонті я мала приємність слух ати. В числі 2/1988 є дуже цікаве інтерв’ю з нею про її кон - цертування в Совєтській Україні в 1929 р . Там її фото з тих часів і копія статті з 1937 року: Ци - тую: “3 - го червня Любка Колес са була пред став - лена колишній еспанській королеві... Того са - мого вечора виступала по радіо, через теле ві - зію. Телевізія – це новий винахід, щось подіб не як мале кіно, тільки що не пускається філь ми, але дійсно переноситься образець зо студії”... Пробували ми переписи не кальорій - них тортів, з яких не один був на якомусь балю чи іншій імпрезі... Як Пан Біг нас благословив двома си - нами, дитяча сторінка стала актуальною. І давно, як ще не народилася сфужів - ська “Українка в світі” , “Наше Життя “ було форумом СФУЖО , інформувало про працю і пляни . І багато іншого, про що годі згадати в короткій статті... Це велика різном анітністъ, що збагачує журнал і робить його цікавішим. Не раз журнал мав більшу частину про працю відділів СУА, хотілося більше різнома - нітности. Ал е я розуміла. Це ж НАШЕ життя – життя СУА ! Це житт єпис СУА ! Як я стала головою СФУЖО, ці інформації стали для мене помічними. Я ближче пізнавала організацію. Одного разу редакторка Уляна Любо - вич мене переконала, що треба зробити інтер - в’ю з мамо ю. Показалося не легке завдання, при якім я довідалася багато цік авого з мами - ного життя, головно на Сибірі. Тепер, як вже належу до “золотого віку”, з більшим зацікавлення м читаю про здоров’я. Статті д - ра Маґуна є цікаві, інфор - мативні! В журналі завжди знайду щось цікаве і приємно мати такого вірного приятеля, як “Наше Життя.” На жаль, цей приятель прихо - див до нас колись щомісяця. А тепер тільки що другий. Але , мож ливо, і тому чекаємо його з більшою нетерпеливістю! І врешті питання: чим для мене “Наше Життя”? Потіхою, розрадою, порадою, поміч - чю, інформацією, зна йомством з новими людь ми, зустрічами з давно знайом и... а де - коли з несподіванками – у виборі матеріялів, обгорток... Журнал, до якого я привикла, як до нормальної конечності в хаті. Союзянки, маєте чим гордитися! То ж: МНОГАЯ ЛІТА, “НАШЕ ЖИТТЯ”! ШКОЛА ЖИТТЯ Ми всі родом з Трипілля. Гуртуйся, народе! Сьогодні кожен з нас, живучи за межами України, щодня перебуває в Україні – душею, серцем, думками. Бо це наша дитяча колиска, свята земля, любляча мама, Батьківщина. Тут наше вічно живе коріння, завдяки йому ми завжди залишаємось українцями, в які б далекі світи не закинула нас доля. Січневі події спонукали багатьох задуматися над тим, що ніхто нам не допоможе, поки ми собі самі не допоможемо. Слабких ніхто не любить. Якщо ж будемо сильними, культурними, згуртованими, то в нас буде багато друзів і союзників. Як це зробити? По - перше, маємо усвідомити, що Україна – це велика жива істота, яка складається з мільйонів українців усього світу. Один – крапля в морі, а ми разо м – океан. Тож які українці, така й Україна. Якщо кожен з нас ставатиме чистішим, здоровішим, щасливішим, то такою ставатиме й Україна. Головна умова щастя – займатися улюбленою справою. По - друге, маємо правильно взаємодіяти. Треба допомагати один одному, навчати, нади - хати, підносити вгору. Маємо бути в мирі між собою, прощати недосконалості, не ображатися через дрібниці. Ісус навчав прощати брата не сім разів, а сімдесят по сім, тобто завжди. Водночас маємо бути взаємно вимогливими, бо відсутніст ь вимогливості – це форма зневаги до людини, заперечення її здатності до розвитку. По - третє, перебувати в бадьорому стані духу. Геть страх, тривогу, образи й нарікання! Дерзайте, – казав Ісус, – будьте сміливими! Світлі думки притягують позитивні події і гарних людей. Понад те: наші емоції, уява, мрії – це головний інструмент творення кращої долі, бо де твоє серце, там і ти. Тож зростаймо, українці! Вчені кажуть, що в наших тілах досі живуть трипільські гени, що ми кровні родичі, бо походимо від одного маленького племені – світлого і життєспроможного. Гуртуйся , Роде, пробуджуйся , Народе! Оздоровлюйся! Роби те, що любиш! Тримайся за своїх! Оксана Дац .
Page load link
Go to Top