Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 9 вом дивиться, як чужі люди її використовують. Другий образ жінки, який є основною темою творчості Шевченка, повстає з його першого сильного кохання, із дитячої при - хильності до сільської дівчини Оксани Кова - ленко. Через чотирнадцять років у 1841 р. він присвячує Оксані "Мар’яну - черницю", а у 1850 р. в Оренбурзі він пише: А я так мало, небогато Благав у Бога. Тільки хату, Одну хатиночку в гаю Та дві тополі коло неї, Та безталанную мою, Мою Оксаночку. В цьому дитячому коханні старша Оксана була вчителькою - наставницею чотир - надцятьлітнього Тараса, яка втирала сльози і відкривала новий світ: Чужа чорнобрива! І ти не згадаєш того сироту, Що в сірій свитині, бувало, щасливий, Як побач ить диво - твою Красоту, Кого ти без мови, без слова навчила Очима, ду шею, серцем розмовлять. З ким ти любила Петруся співать І ти не згадаєш. Оксано! Оксано! А я й досі плачу і досі журюсь. В цім першім еротичнім пізнанні дів чи - ни Шевченко дивиться на її красоту, як на диво, щось невимовне, побожнє. Оксана запам’ята - лася йому в усій чарівності народного укра - їнського типу, її емоційний енергічний харак - тер захоплював його уяву, якого він не успішно розшукував в кожні й майбутній др ужині. Трагедію Оксани Шевченко пророчив в його зведеної москалем "Катерині" і образ збожевільної Оксани з поеми "Сліпая". Під час його подорожі на Україну після засланн я пое - тові довелося вислухати, як його кучерява Ок - саночка була потопчена і зган ьблена: ... Помандрувала Ота Оксаночка в поход За москалями , та й пропала. Вернулась, правда, через год Та й що ж з того! З байстрям вернулась, Острижена. Було, вночі Сидить під тином, мов зозуля, Та кукає, або кричить, Або тихесенько співає, То ніби коси розплітає. А потім знов кудись пішла. Ніхто не знає, де поділась. Занапастилась, одуріла. Зган ьблена або скривджена дівчина, яка виходить поза межі суспільства і людських прав, стає одною із головних мотивів його творчості. Шевченко постійно віддзеркалює дівочу ніжність, красу і її емо ційне напру жен - ня в повному контрасті до її протилежних обста вин. Він симпатизує з дівчиною - сиротою, що лишається вірною до козака, як ий до неї не вернеться, і питає: Так а її доля... О Боже мій милий, За що ж ти караєш її молоду? За те, що так щиро вона полюбила Козацькїї очі. Прости сироту! Але поет з об’єктивністю зображує тра - гедію дівчини, яка піддається своїй пристрасті і таким способом нищить свою гідність у люд - ських очах. В 1843 році двадцяти дев’ятилітній Шевченко виїхав на Україну і пережив свій єдиний великий роман, до якого все раніше пережите було прелюдією. У Яготині він взявся до замовленої пра - ці – робити копії портрета князя Миколи Рєпніна. Там вже немолода дочка Варвара захо пилася поетом. Шевченко її описував так: "мила й ласкава до людей, була вона провидін - ням убогих і нещасливих" . Княжна мала гли - боку огиду до кріпацтва, переконення і вдачу, яку одержала від батька. Її особисте життя було безрадісне. Деспотична мати не дозво - лила їй побратися з молодшим братом росій - ського поета Баратинського, в якого давно Вар вара закохалася. З’ явившись в Яготині, Шевченко вирва в княжну з одноманітного життя. В її словах Шевченко був "вибранець її серця", а потім признавалася, що "коли б ба - чила з його боку любов, то може відповіла б йому й пристрастю". Княжна Варвара лишила цінний пси - холо гічний портрет Шевченка, виявляючи, що "його не можна було не любити, але для всіх, хто справді любив його, він був джерелом тур - бот, безупинних переходів від захоплення до обурення, від співчуття до охолодження". Щодо Шевченка як поета, то Варвара висл ов - лювалася так: "Він притягав до себе старих, молодих, холодних і палких. Був обдарований біль ше, ніж талантом, йому був даний геній – чутлива й добра душа його настроювала його ліру на високе і святе". Княжна Рєпніна взяла на себе як завдання заволо діти всім єством поета, і її моралізовання часто впадало в тон проповіді. Переживала, коли Шевченко зн ахо - дився в невідповідному на її думку товаристві родини Закревських. Вoна вкинула Шевченко - ві докір, що його опановує гріх і спокуса, що святі основи пре красної його душі він готовий був вкрити брудом і розпустою. Закінчення в наст. числі .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
