Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2014 Ірена Коваль ЖІНКА В ЖИТТІ І ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Шукаючи нову перспективу для піз - нання поета, подивимося на Шевченка , як на людину складних особистих переживань і звер немо увагу на питання: яку роль відігра - вала жінка в житті поета. Питання здається важливим для зрозуміння і оцінення образу жінки в його світогляді і творчості. Про матір Шевченка лишилося мало даних. Життя Енгельгардовської кріпачки му - сіло бути повне гіркого терпіння. Шестеро малих дітей в тісній, убогій хаті, тяжка праця отримати і доглянути їх напевно лишала Ка - терину вичерпаною і часто безрадісною. По - мерла вона на тридцять сьомому році життя, коли Та расові було дев’ять з половиною років. В словах поета "її ще молодую нужда і праця положили" Померла Катерина, не знаючи, що вродила генія. Прийшла до хати мачуха Окса - на Терещенчиха – вдова з трьома дітьми. Вона несамовито брутально ставилася до малого Та - раса і створювала для нього справжнє пекло. По смерті Григорія Шевченка мачуха пиячила і гуляла з учителем Тараса – дяком Богор - ським. Богорський бив хлопця і не раз морив його голодом, мабуть, під’ю джуваний лихою мачухою. В таких обст авинах дитинства не мог ли не лишитися шрами на чутливому Та - расові. Коли не мав нагоди насолоджу ватися метеринс ькими пестощами, мусив про них мріяти. Сильно відчував своє сирітство, і по - чуття самоти не покидало його до кінця життя. Ранній брак матері спрямував Шевчен - ка ідеалізувати її постать, яку виплітав із своїх витончених емоцій. У поемі "Матері" Шевчен - ко зображує посвяту жінці, яка віддає здоро - в’я, красу і найкращі свої роки для виховання своєї дитини. Але дитина цієї чистою присвяти не оцінює. Можливо, що тільки сирота могла так глибоко вкорінитися в душу матері і об’єк - тивно запитатися: "Навіщо така повна мате - ринська відданість, коли дитина пізніше від неї відрікається?" Безталанная де ділась Краса твоя тая, Що всі люди дивувались? Пропала, немає, Все дитиночка забрала І вигнала з хати. У поемі "Наймичка" Шевченко знова змальовує матір, яка , підкинувши багатим госп одарям свою дитину, пізніше стає у них наймич - кою, щоб з ніжною любов ’ю опікува тися сином. Вона відкриває синові цю таємни цю тільки пере д смертю. У поемі "Сова" Шевченко описує траге - дію матері - вдови, в якої забрали до війська одинака - сина і яка не може витримати своїх страджань. В неї плач переходить в прокляття, а особисте горе її переростає у загальний уні - версальний пафос. В кінці матір божеволіє з розпачу, і цей образ Шевченко зрисовує стри - мано, нав’язуючи яскравий контраст між мате - ринськими амбіціями для сина і її особистою траг ічною долею: В день лазила по смітниках Черепки збирала, Примовляла: "То синові", Гостинця ховала. А у ночі розхристана Селом ходить. То співає, То страшно голосить. У вірші "Муза" Шевченко звертається до його творчого натхнення як до рідної мате - рі. Материнська відданість стає метафорою присвяти митця до слова, краси і правди: А ти, пречистая святая, Ти, сестро Феба молодая, Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла І на могилі серед поля, Як тую волю на роздоллі, Туманом сивим сповула І колихала, і співала, І чари діяла. Шевченко зображує матір в складних психічних станах, де ніжність і любов оберта - ється в злобу і знущання. В поемі "Утоплена" матір з шаленої люті і заздрості топить себе і доньку Ганусю. З "Розритої могили" матір стає сим во - лом України, яка з вражою силою над її поне - воленою долею: Ой, Богдане - Богданочку, Якби була знала, У колисці б придушила, Під серцем приспала. Мати страджає над нерозумним сином Богданом Хмельницьким, який запродав Ук - раїну Переяславською угодою, і з великим гні -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
