Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2014 Ірена Коваль ЖІНКА В ЖИТТІ І ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Шукаючи нову перспективу для піз - нання поета, подивимося на Шевченка , як на людину складних особистих переживань і звер немо увагу на питання: яку роль відігра - вала жінка в житті поета. Питання здається важливим для зрозуміння і оцінення образу жінки в його світогляді і творчості. Про матір Шевченка лишилося мало даних. Життя Енгельгардовської кріпачки му - сіло бути повне гіркого терпіння. Шестеро малих дітей в тісній, убогій хаті, тяжка праця отримати і доглянути їх напевно лишала Ка - терину вичерпаною і часто безрадісною. По - мерла вона на тридцять сьомому році життя, коли Та расові було дев’ять з половиною років. В словах поета "її ще молодую нужда і праця положили" Померла Катерина, не знаючи, що вродила генія. Прийшла до хати мачуха Окса - на Терещенчиха – вдова з трьома дітьми. Вона несамовито брутально ставилася до малого Та - раса і створювала для нього справжнє пекло. По смерті Григорія Шевченка мачуха пиячила і гуляла з учителем Тараса – дяком Богор - ським. Богорський бив хлопця і не раз морив його голодом, мабуть, під’ю джуваний лихою мачухою. В таких обст авинах дитинства не мог ли не лишитися шрами на чутливому Та - расові. Коли не мав нагоди насолоджу ватися метеринс ькими пестощами, мусив про них мріяти. Сильно відчував своє сирітство, і по - чуття самоти не покидало його до кінця життя. Ранній брак матері спрямував Шевчен - ка ідеалізувати її постать, яку виплітав із своїх витончених емоцій. У поемі "Матері" Шевчен - ко зображує посвяту жінці, яка віддає здоро - в’я, красу і найкращі свої роки для виховання своєї дитини. Але дитина цієї чистою присвяти не оцінює. Можливо, що тільки сирота могла так глибоко вкорінитися в душу матері і об’єк - тивно запитатися: "Навіщо така повна мате - ринська відданість, коли дитина пізніше від неї відрікається?" Безталанная де ділась Краса твоя тая, Що всі люди дивувались? Пропала, немає, Все дитиночка забрала І вигнала з хати. У поемі "Наймичка" Шевченко знова змальовує матір, яка , підкинувши багатим госп одарям свою дитину, пізніше стає у них наймич - кою, щоб з ніжною любов ’ю опікува тися сином. Вона відкриває синові цю таємни цю тільки пере д смертю. У поемі "Сова" Шевченко описує траге - дію матері - вдови, в якої забрали до війська одинака - сина і яка не може витримати своїх страджань. В неї плач переходить в прокляття, а особисте горе її переростає у загальний уні - версальний пафос. В кінці матір божеволіє з розпачу, і цей образ Шевченко зрисовує стри - мано, нав’язуючи яскравий контраст між мате - ринськими амбіціями для сина і її особистою траг ічною долею: В день лазила по смітниках Черепки збирала, Примовляла: "То синові", Гостинця ховала. А у ночі розхристана Селом ходить. То співає, То страшно голосить. У вірші "Муза" Шевченко звертається до його творчого натхнення як до рідної мате - рі. Материнська відданість стає метафорою присвяти митця до слова, краси і правди: А ти, пречистая святая, Ти, сестро Феба молодая, Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла І на могилі серед поля, Як тую волю на роздоллі, Туманом сивим сповула І колихала, і співала, І чари діяла. Шевченко зображує матір в складних психічних станах, де ніжність і любов оберта - ється в злобу і знущання. В поемі "Утоплена" матір з шаленої люті і заздрості топить себе і доньку Ганусю. З "Розритої могили" матір стає сим во - лом України, яка з вражою силою над її поне - воленою долею: Ой, Богдане - Богданочку, Якби була знала, У колисці б придушила, Під серцем приспала. Мати страджає над нерозумним сином Богданом Хмельницьким, який запродав Ук - раїну Переяславською угодою, і з великим гні -
Page load link
Go to Top