Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 1 «Покляніться, що Україна не загинула...» До заголовку статті взято слова матері одного з Героїв Крут, який загинув в нерів но - му бою з більшовиками 29 січня 1919 року. Ось її слова: «Я мала одного сина і він пішов проти більшовиків. Коли б я йому сказала одне сло - во, коли б я прохала його лишитись, він пожа - лів би мене і зостався б зі мною, але я не ска - зала ні слова. Доки Україні потрібні наші діти, хай ідуть. Тільки скажіть мені, покля ніться, що Україна не загинула , і тоді я не буду плакати, не буду вбиватися за єдиним моїм сином». Готуючи сто рін ки журналу на січень - місяць, при перегляді січневих історичних дат мимоволі по в ертаєшся думками до тривож - ного сьогодення. Рука самовільно переключає комп ’ ютер на останні новини з України і вири - совується паралель між тривожними січневи - ми днями 1918 - 1919, коли йшла боротьба за незалежність Української держави, і продов - жен ням цієї боротьби в кінці 2013 р. У нашій історії січень зазначений дата - ми, яких ніколи і ніщо не зможе стерти з пам’яті народу. Це дати, які наново підняли стяг волі, які стали початк ом новітньої історії України. Дух волі постійно живе в серці нашої нації. Пригадаймо з історії, як 22 січня 1918 р. на Софіївській площі в Києві було прого - лошено IV Універсал. Залунали слова, які начеб то застигли навіки серед мурів Києва, готові в кожній хвилині залунати наново: «Український народе! Твоєю силою, во - лею, словом утворилася на українській землі свобідна Українська Народна Рес - публіка. Од нині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною Дер - жа вою Українського Народу». Як можна забути і простити лег ко важ - ність українського уряду в той час на чолі з В. Винниченком, що повірили Москві і розпус - тили мільйонну українську армію. А вже рік пізніше, в бою під Кру тами 29 січня 1919 р. проти московсько - більшовицьких банд стали 4 сотні молодих студентів, гімна - зис тів , які пролили свою кров за свободу с вого на роду. Як і т оді, так і тепер, у 2013 році на захист свободи України на Майдан вийшла молодь , бо Москва зн ову посилила свій наступ на нове поневолення українського народу , не допустивши підписання Україною Асоціяції з Европейським Союзом. Незважаючи на холод, на погрози діти України не злякалися, як сподівалися україно - фоби з «українського» уряду , за командою яких бандити в міліцейському обладнанні били до крові, втрати па м’яті і здоров’я мо - лодь , що, побачивши скажений блиск садис - тів, які вночі напали на них, зустріли нелюдів співом Гімну України... Так, як тоді Герої Крут перед московсько - більшовицькими кулемета - ми, так і тепер в «українських» «правоохо - ронців» президента партії реґіонів не здриг - нулася рука у катуванні мирної беззбройної молоді, яка вийшла з протестом проти пору - шення їхніх конституційних прав. Головне в теперішній ситуації – не до - пуска ти помилок історії, не піддаватися на жодні провокації, а ВИСТОЯТИ! Вистояти під мирними лозунгами, яким и рясніють нинішні Майдани по цілій Україні: «Молодь нації за Евроінтеґрацію!». Адже Україна – держава в самому центрі Европи, і їй жити в дружньому кол і европейських держав. Молодь вийшла на Майдани, бо не хоче втрачати надії і бажання жити нормальним життям у своїй власній державі. Адже більшість колишніх соціяліс - тич них країн влилися до Европейського Со - юзу, і життя їхнє змінилося радикально. Доки Укр аїна має плентатися позаду всіх у своєму економічному розвитку, без доріг, без інфраст - рук тур? Доки українські селяни, маючи 36 відсотків світового чорнозему, будуть не жити, а виживати? Доки освічена українська молодь після закінчення вищих учбових закла дів має поневірятися на некваліфікованих, низько опла чуваних роботах за кордоном? Доки в державі буде правити тоталітарна корупція, на якій тримаються всі гілки влади? Европейський Союз толерантний, він тримає відчинені двері перед Україною. І, можливо, у Новому, 2014 – Ювілейному році 200 - річчя Українського Пророка Тараса Шев - ченка нарешті збудеться Його Заповіт: «І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом». Лідія Слиж , головний редактор
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
