Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
26 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2014 НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР СКІЛЬКИ ДНІВ – СТІЛЬКИ СВЯТ Так в народі говорять про місяць січень. І справді, вже 1 січня не тільки в Україні, а по всій планеті з привітаннями «З Новим роком!» приходить перший день місяця. Святкування Нового року в цей день прийшло до нас не так давно. В давнину новий рік починався весною, коли після зимової сплячки пробуджувалася природа. З прийняттям християнства святкування Нового року було перенесено на осін ь. І тепер українська Церква розпочинає церковний рік у вересні. Відтак в Европі та більшості країн світу після переходу на Григоріянський календар початком року почав вважатися перший день січня. В Україні, де кожне свято пов’язане з народними традиціям и, новорічні свята святкують двічі: 1 січня, як офіційне, і релігійне – 14 січня. Січень – другий місяць зими. «Січень снігом січе, а мороз вогнем пече». Звідси і походить назва місяця, хоча існує й думка, що в середині місяця, коли лютують йорданські мор ози, він ділить (січе) зиму навпіл. Проте в різних реґіонах України існували і паралельні назви : студень, сніговик, просинець, тріскун, вогневик, сніжень, лютовій, льодовик, шипун. В більшості інозем - них мов назва місяця має римську назву, пов’язану з іме нем бога дволикого Януса. Звідси в англійській мові місяць – Januar у. Більшість українських свят припадають на січень не тільки завдяки обрядовості, а й з можливістю зробити перерву у важкій праці, особливо землеробській, і заповнити час різним дозвілля м. Починаючи від Різдва і до Водохрещі в Україні тричі варять кутю: багату, щедру і голодну. Коляда, вертепи, маланкування, посівання, щедрівки, величні Богослужіння заповнюють січневі дні, підтверджуючи народу приказку, яка дала назву даній статті. Всі с ічневі свята багаті обрядами, народним пр о гностиком, приказками. «Якщо січень сухий і морозний – буде сухе і спекотне літо». «Вечірн і й зорепад – на міцний мороз». «Січневе сонце, як мачуха – світить та не гріє». «Кільце навколо місяця – на тріскучий мороз» . «Ліс без віт ру шумить – буде хуртовина». 2 січня. Гната. Жінкам заборонялося прясти. Виготовлялося обрядове печиво, прикраси на ялинку, домівку. 3 січня. Анастасії. «Настя на помості просить три празники в гості», – гласить народна приказка. До Насті тре ба було запастися дровами, нарізати січку для худібки, бо з 7 по 19 січня приходило святкування тьох вище згаданих празників. 6 січня. Святий Вечір. Багата кутя. Багатою ця обрядова страва називається тому, що крім неї готується ще одинадцять пісних страв. Селяни, повечерявши, перев’язували ложки житньою соломою, щоб «не губилася худібка». Згідно з прогнозуванням, якщо на Святвечір зоряне чисте небо, то буде сухе врожайне літо і навпаки. 7 січня. Різдво Христове. Одне з найбільших релігійних свят . Після Літургії можна спожити скоромину. Лунають колядки. Ватаги колядників, попереду яких несуть різдвяну «звіз - ду», водять «козу», трьох царів, ангела, козака, жида, смерть з косою. На Р іздво прогнозували погоду і врожай: «В який день Р іздво – в такий треба і п очинати жнива». «Якщо день сонячний – на добрий врожай». «Різдво без снігу («зелене») – білий Великдень». 8 січня. Богородиця. Вважалося жіночим святом . Жіночі гурти починали колядувати. Та найбільше колядували вечером наступного дня Різдвяних свят, на Ст епана. 13 січня. Меланії. Щедрий вечір. Щедра кутя, страви якої могли бути приправлені скороминою. Парубки водили «Маланку», переодягненого жартівливого хлопця. Дівчата щедру - вали. «Як на Меланії відлига – літо буде теплим». 14 січня. Старий Новий рік. Вас иля. Святий Василь вважається покровителем хлібо - робства, тому вже здосвіта підлітки ходять засівати зерном оселі сусідів, рідних. «На Новий рік прибавляється дня на заячий скік». 18 січня. Святвечір. Голодна кутя, називається так тому, що після неї люди говіли (постили), поки не освятиться вода. Цей день останній для колядок. 19 січня. Водощреща. Йордан. Третє завершальне свято Різдвяного циклу. Освячують воду в церквах і річках. Сильні тілом і духом купаються в ополонках після освячення води. 20 січня. І вана Хрестителя. «Прийшов святий Предтеча і забрав свята на плечі». Маріанна Онуфрик , м. Ірпінь.
Page load link
Go to Top