Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 11 ДО 200 - ліття ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МОНОЛОГ ДО КОБЗАРЯ Послання – в минуле (на майбутній засів) До Тараса Шевченка – на 200 - ліття Тарасе Григоровичу! Батьку Ви наш Український! Рап а чеї... Все тече, все змінюється. Міняються ери і часи, правителі і закони, а Ви стоїте і будете стояти вічно на сторожі коло Українського Слова! Ви його поставили на сторожі коло нас. Кожне наступне Українське покоління приймає ц ю почесну вахту із Ваших рук і ставить на сторожі своє Українське серце. Бо Тарас Шевченко – це безперебійний ритм цього серця. Бо Тарас Шевченко – Біблія Укра - їнської Душі! Бо Тарас Шевченко – це і є Українська Епоха! Отче Тарасе! Минають люди і літа, сп ливають сиві століття. Ви разом з нами, Українцями, йдете у Віки. Уже – 200 років! Ви йдете попереду усіх нас. Ведете нас, сліпих, як Зрячий Поводир. Показуєте нам прямі шляхи, а ми все звертаємо на криві манівці. Нічого не бачу, нічого не чую, нічого не кажу. Ні, це не японська таємниця Сходу. Це наша Українська дійсність. Те, що зараз відбу - вається в Україні , м оже відбуватися тільки у нас. Чужомовність, українофобія – у самій сто - личній серцевині. Бачите, Батьку Тарасе! Знову в Україні – поєдинок. На кон то поставлено – усе! Що залишилося ...Українського! ...Але серед усього того без ладу, без ли - ку, без виду – ми, наш Великий Тарасе, нітро - хи не поменшали. І не забули, що Господь дав нам, Українцям, три найдорожчих золотники. Ми не зарили їх в землю, ал е, на жаль, і не дуже примножили. Хоча і не скрізь, і не зав - жди. Найперший золотник – то наша Рай - ська Земля із найкращих Божих Угідь, яку Ви, Батьку, так гарно оспівували. Всі сусіди хочуть нашої родючої землі. Усі гості прагнуть осісти на ній назавжди . Споконвіку – війни за неї. З нами! Але ця Земля була, є і залишиться во - віки - віків нашим Українським скарбом. І не зрушити її з місця, і не перевезти ні до Моск - ви, ні до Берліна, ні до Пекіна. Т. Шевченко в бронзі, Вашінґтон . Ми пам’ятаємо, що саме Україна знахо - диться в центрі Е вропи. І Е вропа прийде до нас, а не ми до Е вропи. Поміняються акценти і наголоси зміняться. Саме Київ колись стане центром Е вросоюзу. А зараз ми лише відчиня - ємо європейські ворота. Наша земля очистить - ся від чужоземства, як від скверни. Як від сарани – очиститься! І зародить на повну силу! А другий Божий золотник – це наша орґанно - небесна, це – наша Літурґійна Україн - ська мова. Наймилозвучніша, наймузичніша, найпісенніша, найорґанічніша... Серед усіх існуючих мов. Тому таке на неї повсюдне нещасне полювання. Від московського царя, польської шляхти аж до сьогоднішніх своїх манкуртів. Колись, і зараз... Але хіба зачинити дзвінкі Божі звуки у глуху комору? Хіба зупинити синівський поступ на материнській землі? Хіба закрити золо тоустові вуста? Чи може змаліти Велична київоруська древність?
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
