Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 11 ДО 200 - ліття ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МОНОЛОГ ДО КОБЗАРЯ Послання – в минуле (на майбутній засів) До Тараса Шевченка – на 200 - ліття Тарасе Григоровичу! Батьку Ви наш Український! Рап а чеї... Все тече, все змінюється. Міняються ери і часи, правителі і закони, а Ви стоїте і будете стояти вічно на сторожі коло Українського Слова! Ви його поставили на сторожі коло нас. Кожне наступне Українське покоління приймає ц ю почесну вахту із Ваших рук і ставить на сторожі своє Українське серце. Бо Тарас Шевченко – це безперебійний ритм цього серця. Бо Тарас Шевченко – Біблія Укра - їнської Душі! Бо Тарас Шевченко – це і є Українська Епоха! Отче Тарасе! Минають люди і літа, сп ливають сиві століття. Ви разом з нами, Українцями, йдете у Віки. Уже – 200 років! Ви йдете попереду усіх нас. Ведете нас, сліпих, як Зрячий Поводир. Показуєте нам прямі шляхи, а ми все звертаємо на криві манівці. Нічого не бачу, нічого не чую, нічого не кажу. Ні, це не японська таємниця Сходу. Це наша Українська дійсність. Те, що зараз відбу - вається в Україні , м оже відбуватися тільки у нас. Чужомовність, українофобія – у самій сто - личній серцевині. Бачите, Батьку Тарасе! Знову в Україні – поєдинок. На кон то поставлено – усе! Що залишилося ...Українського! ...Але серед усього того без ладу, без ли - ку, без виду – ми, наш Великий Тарасе, нітро - хи не поменшали. І не забули, що Господь дав нам, Українцям, три найдорожчих золотники. Ми не зарили їх в землю, ал е, на жаль, і не дуже примножили. Хоча і не скрізь, і не зав - жди. Найперший золотник – то наша Рай - ська Земля із найкращих Божих Угідь, яку Ви, Батьку, так гарно оспівували. Всі сусіди хочуть нашої родючої землі. Усі гості прагнуть осісти на ній назавжди . Споконвіку – війни за неї. З нами! Але ця Земля була, є і залишиться во - віки - віків нашим Українським скарбом. І не зрушити її з місця, і не перевезти ні до Моск - ви, ні до Берліна, ні до Пекіна. Т. Шевченко в бронзі, Вашінґтон . Ми пам’ятаємо, що саме Україна знахо - диться в центрі Е вропи. І Е вропа прийде до нас, а не ми до Е вропи. Поміняються акценти і наголоси зміняться. Саме Київ колись стане центром Е вросоюзу. А зараз ми лише відчиня - ємо європейські ворота. Наша земля очистить - ся від чужоземства, як від скверни. Як від сарани – очиститься! І зародить на повну силу! А другий Божий золотник – це наша орґанно - небесна, це – наша Літурґійна Україн - ська мова. Наймилозвучніша, наймузичніша, найпісенніша, найорґанічніша... Серед усіх існуючих мов. Тому таке на неї повсюдне нещасне полювання. Від московського царя, польської шляхти аж до сьогоднішніх своїх манкуртів. Колись, і зараз... Але хіба зачинити дзвінкі Божі звуки у глуху комору? Хіба зупинити синівський поступ на материнській землі? Хіба закрити золо тоустові вуста? Чи може змаліти Велична київоруська древність?
Page load link
Go to Top