Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 5 ДО 1 - ої РІЧНИЦІ МАЙДАНУ Інтерв’ю Людмили Филипович, д - ра філософії, професора, завідувача Відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії Національної академії наук України (НАНУ) , автора книги «Майдан і Церква» Лідія Слиж і Людмила Филипович. – Пані Людмило, поділіться з на - шими читачами своїми особистими пе - реживаннями і почуття ми, як учасниц я Майдану, а також Вашими спостережен - нями, як міняв Майдан людей? Від початку Майдану вже пройшов рік. Нахлинули інші події, які затьмарили гостроту вражень від Майдану, але для тих, які там стояли, це як зараз для тих, хто воює, історія поділена на до і після, на рух вперед чи назад – повернення в совєтську добу і панування януковичів чи стрибок в Европу, в цивілізова - ний світ, де верховодить демократія і право. Майдан став результатом різноманіт - них явищ і процесів: невдоволення, надії, са - моусвідомлення, духовного народження, солі - дарності, побратимства, навіть гніву. Але це був народний, а не партійний протест, це був духовний, а не конфесійний Майдан, це був не деструктивний, а креативний простір, де ви - никали тисячі творчих ініціатив, де люди поріднилися в дусі, в думках, в очікуваннях, в спільній справі – протистояти злу, темряві, во - рожій владі, ганебним умовам життя. Одним словом – велика Революція, індивідуальна і спільнотна, внутрішня і зовнішня, Революція Гідності. Ми себе заповажали, чим викликали повагу з боку всього світу. Крім тих, які наля - кані такими кардинальними історичними по - діями і можливістю їх повторення в своїх кра - їнах. Майдан доформував нас, українців, як політичну і духовну націю через посилення в кожному з нас отієї колективної субстанції, яка зветься українськість. Кожний з нас нарешті став в усій повноті українцем. Хто хотів напи - тися живильної води з Майданівського джере - ла, той вгамував спрагу, той ожив і живе досі в Україні та Україною. А хто не захотів чи не зміг – блукає в «Русском мире», втративши і свої цінності, і чужих не набувши. – Відколи Україна отримала неза - лежність, постало питання про створен - ня Єдиної Помісної Української Церкви. Чи має Майдан вплив на позитивне ви - рішення цього питання? Єдина Помісна Православна Церква – це проект на майбутнє, це важка довготривала обопільна праця всіх православних христия н не тільки в Україні, але й за її межами. Були спроби об’єднатися, але невдалі. Замало ба - жання лідерів церков, єдності має прагнути вся церква, тобто і миряни, і духовенство. Навіть на початок Майдану православні церк - ви в Україні не були готові до такого кроку, оскільки в УПЦ ідентифікаційні процеси від - бувалися дуже повільно. Майдан прискорив самовизначення всередині церкви, до край - ності поляризувавши різні позиції, які так талановито убалансовував митрополит Воло - димир Сабодан. Але епоха Володимира завер - шилася, змінивши основний дискурс церков - ного розвитку. Нині при владі в церкві жорсткі керівники, що чітко орієнтовані на Москву, на РПЦ, які замість м’якої і дозвольної політики митрополита Володимира, йдуть шляхом ра - дикальної фундаменталізації, консерватизації, православізації життя віруючих. Якби не вій - на, яка вже забрала стільки людей і зараз вимагає нових і нових ресурсів, Майдан міг би позитивно вплинути на порозуміння між різ - ними православними юрисдикціями, і такий процес там почався як зближення простих віруючих та їхніх духовних пастирів у формі спільних молитов, фінансової підтримки та соціальної допомоги всім, хто потребував опі - ки, незважаючи на віросповідність. В Михай - лівському соборі оперували хірурги з УПЦ МП, від провокацій із захопленням Печерської
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
