Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2014 WWW. UNWLA.ORG 35 – То я побіжу. Слава Україні! – приклав руку до шо - лома воїн. – Героям сла - ва! – відповів доктор. Пройшла осінь, наступили хо - лоди. Лис Микита видужав і ні на крок не відходив від док - тора. А в часи корот - кочасних снів війсь - кового хірурга нама - гався зігріти йому ноги, вкладаючись на них кл убочком. Сьогодні свято Святого Миколая. Ще вчора звечора Тарасик довго не міг заснути, бо молився до Святого Миколая. Просив, щоб Миколай не приносив йому ніяких подарунків, лише, щоб допоміг татові приїхати на свято додому з війни, або хоча б зателефонував. Ось і мама плакала вночі, тихенько схлипувала, щоб не розбудити його. А він все чув. Мама казала, що тато не може подзвонити тому, що вороги можуть засікти місце, звідки українські вояки хочуть дати звістку про себе своїм рідним. Тоді стріляють в те місце з гармат. Перевернувся Тарасик на ліжечку, щоб послухати, що мама робить на кухні і почув, як щось зашелестіло під подушкою. Знайшов там пакуночок з цукерками... А хіба він малий? Таже з минулого місяця має вже аж шість років! Та й не цукерків він просив. Але за мить вже тягнув з - під подушки подарунки від Святого Миколая. У великій залі дитячого садочку, куди з нагоди свята зібралися діти з своїми батьками, Тарасик стежив, як святий Миколай роздавав дітям подарунки. Знав,що на свою чергу треба ще почекати, бо спочатку подарунки діставали малята з молодших груп. Правда, йому здалося, що Святий Миколай дуже подібний до дяка з їхньої церкви. Тарасик встав, щоб краще придивитися, як тут широко відчинилися двері. В них постала постать високого військового. Мама скрикнула і кинулась до дверей. Тарасик кулею метнувся за нею. В кімнату ввійшов Тато. Коли щаслива родина прийшла додому, в сінях їх зустрів рудий песик, що боязко поглядав за мамою та Тарасиком. – Знайомтеся. Це – Лис Микита, – сказав тато, – його по дорозі додому передав для тебе, Тарасику, Святий Миколай. Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
