Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2014 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка За вікнами військового шпиталю гриміли вибухи мін та ракет. Військовий доктор «Апостол», що дістав таке псевдо від вояків за свої «золоті руки», після складної операції присів на стільчику відпочити. Давним - давно, ще дві тисячі років тому, святі Апостоли Ісуса Христа покладанням своїх рук сціляли рани та повертали до життя, так і військовий доктор своїми «золотими» руками повертав до життя українських вояків, поранених в боях з московськими бандитами. Раптом вибухи стали гучнішими. Доктор оглянувся на двері, з яких потягнуло запахом осені. В дверях стояв молоденький вояк, щось тримаючи за пазухою бронезахисної куртки. Коли доктор встав йому назустріч, вояк, поправивши за плечима автомата, несмілим голосом попросив: – Ось тут, бачите, е - е, лисичка, чи скоріше лисеня, воно має зламану ніжку... Ви не думайте, що я ... Я знаю, що у вас роботи багато. Але ця лисичка врятувала мені життя... Прошу... – вояк замовк і протягнув докторові руденького звірка. Доктор «Апостол», стримуючи посмішку, з теплотою в очах глянув на молоденького вояка, що поруч з ним, високим і міцним, здавався хлопчаком. – Скільки тобі років, друже? – якось мимоволі запитав, – і як тобі ця «лисичка» спасла життя? – Та вісімнадцять, – і густо почевонів, що знову сказав неправду, як і тоді, коли записався добровольцем до війська, не маючи ще й сімнадцяти, і продовжив: – Та я почув в час канонади, що щось пищало в кущах. То я поповз туди. Дивлюся, – а то дерево впало і придавило лапку лисичці. Коли я відкочував те дерево, то на те місце, де я перед цим лежав, влучила ворожа міна... Отаку ямище вирила! Було б вже по мені, якби не вона..., лисичка. – Добре, друже вояче, давай сюди свого рятівника... Ходімо зробимо йому перев’язку. Але хочу тобі сказати, що ти трохи помилився. І то декілька разів. По - перше, це не лисичка і не лисеня, а песик... Є така порода маленьких собак, подібних до лисичок. Тож вже нехай буде зватись Лис Микита. Читав Івана Франка? Чи ти проти? Та й немолодий вже так той Микита. Десь так в роках, як і мій синок Тарасик. А якщо ти віриш, що це він тобі врятував життя, то теж хочу тобі сказати, що врятували тебе від ворожої міни також твоє добре серце і твій Ангел - хоронитель. Отже, бери свого рятівника. Ніжка зростеться. – Але ж він, як ви кажете, цей Лис Микита пропаде у нас! Може б... – Добре, візьму до себе, і доктор відвернувся, ховаючи очі, що засльозилися. Молоденький вояк пригадав йому синочка Тарасика.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
