Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2014 яких віднайдено на сторінках тогочасної преси . Цей збірник – сьогодні майже єдина можливість ознайомитися із творчістю Лесі Верховинки. У віднайдених віршах сильно пробивається любов авторки до природи, до світу, людства і вболівання за Україну. У вірші , написан ому 24 січня 1919 р., як коментар на політичні події, молода авторка (16 - річна!) жахається “який страшний цей людськи й рід.” До їі вірша “До весни” написав музику для жіночого хору композитор Осип Залеський (одружений зі сестрою авторки, Галиною, авторкою збірки « До сонця, до волі »). У прозі Верховинки відчува ються стри - мані емоції, імпресіоністичні картини, вміле опис ування тла і ро згорнення насвітленої проб леми. Також бачимо дуже близьке від - чуття природи. До покривджених людей ав - торка висловлює велике зрозуміння і вияв співчуття. Так, як історичні події вплинули на долю авторки, так вона з увагою передає їх в опис ах Визвольних Змагань ( “Сіра книжеч - ка”). Деякі нариси зосереджуються на житті селян - гуцулів та околиці її рідних Карпат. Всі три драматичні твори – це п’єски для дітей: «На роковини Шевченка » , комедійка « Імени - ни Влодка » і « Стріча в лісі » . В них бачимо розуміння дитячих емоцій, душі дитини і від - битку тогочасного галицького життя. Мабуть , на основі цих видань в Енцикл опедії Україно - знавства (1955, І) авторку названо тільки “ди - тячою письменницею”. Дуже цікавим і цінним відкриттям для нас сьогодні є віднайдені три літературні стат - ті. У них бачимо не тільки наявне професійне знання і підхід до літератури, але й ориґіналь - ний погляд на творчість недавних її поперед - ників у літературі та увагу , яку вони присвя - чували головно своїм героїням. Сам наголовок статті “Жіночі портрети творчості Івана Фран - ка” вже говорить , що її , зокрема , цікавила та “жіноча неволя” , про яку писав поет. Лагодин - ська звертала увагу на рівноправність жінок, на потребу можливостей освіти для них, етич - ні засади їхнього виховання та ек ономічні можливості бути “сильною духом і тілом” і бути більше “провідницею до правди, добра і краси”. У статті про Наталію Кобринську (1927 р.), подібно її увага є на “розбудження жіно - чого духа через літературу”. А про Ольгу Коби - лянську (“поетка гарної душі”) знову Лагодин - ська дивиться на героїнь своєї попередниці під оглядом “вироблення характеру та ушляхет - нен ня духа”, і твердить, що тільки вільна людина вільного народу може осягнути для себе і спільноти “найбільшого розвитку всіх своїх сил та здібн остей”. Ці останні слова , зокрема , відносяться до самої Ярослав и Лагодинської, бо їі доля була б іншою, якщо б вона могла і студіювати , і працювати “як вільна людина [свого] вільно - го народу” у своїй країні. ______________________ Леся Верховинка ОДИН ВЕЧІР У ГОФМАНСТАЛЯ * Білий сніг засипав Родавн. Холодний зимовий вечір. Малі вілли й домики скрилися за обважнілим від снігу віттям дерев і наче заснули. На вулицях тишина, тільки інколи заскрипить сніг під ногами перехожого, або промчаться сани – легкі і швидкі, мов мрії молодої людини. Час до часу застукотить на одній із вулиць електричний трамвай, але цей звук великого міста так і застрягає в тому самому місці. Через Родавн проходить трам - вайна лінія Мауер – Моедлінг. * Hugo Laurenz August Hofmann von Ho f- mannsthal ( 1874 - 1929), славний австрійський пись - менник, драматург, ессеїст і лібретист (серед опер Elektra, Der Ro senkavalier, Ariadne auf Naxos, Die Frau ohne Schatten). Народився у Відні і там про - живав, де авторка твору відвідала його з групою українських студентів. А у нас тепло, гамірно й весело. В маленькій кахлевій печі радісно палахкотить вогонь, а по всіх кутах кімнати ясніють молоді обличчя, лунають піднесені голоси. Це приїхав до Родавну веселий студентський гурток з Відня, прозваний жартома секцією «Гаудеа - мус», й гостить у затишному домі нашого шановного письменника Антона Крушель - ницького. Ми тут не вперше. Родавн – це постійна мета недільних прогулянок «секції», гарненька вілла з її гостинними господарями, з чепурно прибраними кімнатами, повними книжок і картин, – теплий приют для бурлаць - ко - студентських душ. Музика, спів, товариські ігри, трохи літератури – це тривіальна програма такого вечора. Так воно почалося й сьогодні, але згодом між нами зародилася щаслива думка, що надала нашій забаві зовсім іншого змісту. – Сьогодні у австрійців Святий вечір. Ходімо гуртом до Гофмансталя та заколядуй - мо йому... – сказав наш молодий керівник,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
