Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2014 яких віднайдено на сторінках тогочасної преси . Цей збірник – сьогодні майже єдина можливість ознайомитися із творчістю Лесі Верховинки. У віднайдених віршах сильно пробивається любов авторки до природи, до світу, людства і вболівання за Україну. У вірші , написан ому 24 січня 1919 р., як коментар на політичні події, молода авторка (16 - річна!) жахається “який страшний цей людськи й рід.” До їі вірша “До весни” написав музику для жіночого хору композитор Осип Залеський (одружений зі сестрою авторки, Галиною, авторкою збірки « До сонця, до волі »). У прозі Верховинки відчува ються стри - мані емоції, імпресіоністичні картини, вміле опис ування тла і ро згорнення насвітленої проб леми. Також бачимо дуже близьке від - чуття природи. До покривджених людей ав - торка висловлює велике зрозуміння і вияв співчуття. Так, як історичні події вплинули на долю авторки, так вона з увагою передає їх в опис ах Визвольних Змагань ( “Сіра книжеч - ка”). Деякі нариси зосереджуються на житті селян - гуцулів та околиці її рідних Карпат. Всі три драматичні твори – це п’єски для дітей: «На роковини Шевченка » , комедійка « Імени - ни Влодка » і « Стріча в лісі » . В них бачимо розуміння дитячих емоцій, душі дитини і від - битку тогочасного галицького життя. Мабуть , на основі цих видань в Енцикл опедії Україно - знавства (1955, І) авторку названо тільки “ди - тячою письменницею”. Дуже цікавим і цінним відкриттям для нас сьогодні є віднайдені три літературні стат - ті. У них бачимо не тільки наявне професійне знання і підхід до літератури, але й ориґіналь - ний погляд на творчість недавних її поперед - ників у літературі та увагу , яку вони присвя - чували головно своїм героїням. Сам наголовок статті “Жіночі портрети творчості Івана Фран - ка” вже говорить , що її , зокрема , цікавила та “жіноча неволя” , про яку писав поет. Лагодин - ська звертала увагу на рівноправність жінок, на потребу можливостей освіти для них, етич - ні засади їхнього виховання та ек ономічні можливості бути “сильною духом і тілом” і бути більше “провідницею до правди, добра і краси”. У статті про Наталію Кобринську (1927 р.), подібно її увага є на “розбудження жіно - чого духа через літературу”. А про Ольгу Коби - лянську (“поетка гарної душі”) знову Лагодин - ська дивиться на героїнь своєї попередниці під оглядом “вироблення характеру та ушляхет - нен ня духа”, і твердить, що тільки вільна людина вільного народу може осягнути для себе і спільноти “найбільшого розвитку всіх своїх сил та здібн остей”. Ці останні слова , зокрема , відносяться до самої Ярослав и Лагодинської, бо їі доля була б іншою, якщо б вона могла і студіювати , і працювати “як вільна людина [свого] вільно - го народу” у своїй країні. ______________________ Леся Верховинка ОДИН ВЕЧІР У ГОФМАНСТАЛЯ * Білий сніг засипав Родавн. Холодний зимовий вечір. Малі вілли й домики скрилися за обважнілим від снігу віттям дерев і наче заснули. На вулицях тишина, тільки інколи заскрипить сніг під ногами перехожого, або промчаться сани – легкі і швидкі, мов мрії молодої людини. Час до часу застукотить на одній із вулиць електричний трамвай, але цей звук великого міста так і застрягає в тому самому місці. Через Родавн проходить трам - вайна лінія Мауер – Моедлінг. * Hugo Laurenz August Hofmann von Ho f- mannsthal ( 1874 - 1929), славний австрійський пись - менник, драматург, ессеїст і лібретист (серед опер Elektra, Der Ro senkavalier, Ariadne auf Naxos, Die Frau ohne Schatten). Народився у Відні і там про - живав, де авторка твору відвідала його з групою українських студентів. А у нас тепло, гамірно й весело. В маленькій кахлевій печі радісно палахкотить вогонь, а по всіх кутах кімнати ясніють молоді обличчя, лунають піднесені голоси. Це приїхав до Родавну веселий студентський гурток з Відня, прозваний жартома секцією «Гаудеа - мус», й гостить у затишному домі нашого шановного письменника Антона Крушель - ницького. Ми тут не вперше. Родавн – це постійна мета недільних прогулянок «секції», гарненька вілла з її гостинними господарями, з чепурно прибраними кімнатами, повними книжок і картин, – теплий приют для бурлаць - ко - студентських душ. Музика, спів, товариські ігри, трохи літератури – це тривіальна програма такого вечора. Так воно почалося й сьогодні, але згодом між нами зародилася щаслива думка, що надала нашій забаві зовсім іншого змісту. – Сьогодні у австрійців Святий вечір. Ходімо гуртом до Гофмансталя та заколядуй - мо йому... – сказав наш молодий керівник,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
