Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 33 СТОРІНКА ШКОЛЯРА У День Матері Сьогодні поведемо мову про найдорожчу людину для кожного з нас – про Маму. Матерів нам дарує Господь. Матуся, наче ангел: оберігає і з любов’ю виховує своє дитя. Кожному треба слухати і шанувати свою матінку. Цього навчає нас Святе Письмо, на родна творчість, книги письменників. Темі любові до матері присвятив багато оповідань видатний український педагог Василь Сухомлинський. Пропонуємо Вам кілька з них. Читайте, робіть висновки – виростайте люблячими, вдячними і чемними дітьми. Це буде найкр ащим подарунком для Мами. Сьома дочка Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко - далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю. — Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка. — Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка. — Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя. — Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта. — Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята. — Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста. А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі вз уття й принесла їй води в мисці помити ноги. Іменинний обід У Ніни велика сім’ я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна на йменша: їй восьмий рік. Бабуся на йстарша. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, крапельки падають н а стіл. Скоро у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна нехай запросить подруг. Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтя ть. Ніна тихенько сказала мамі: – Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає. – Чому? - здивувалась мама. – В неї руки тремтять. Їжа на стіл капає . Мама зблідла. Не сказавши жодного слова, вона зняла зі столу білу скатертину і сховала її в шафу. Довго сиділа мовчки, потім сказала: – У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною. Образливе слово Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образл иве, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір. Йшли роки. Син - школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить: – Простіть мені, Мамо, за образливе слово. – Прощаю, — сказала Мати й зітхнула. – Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово. Задумалась Мати , геть посмутніла. На її очах з’ явились сльози. Каже вона синові: – Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається . Святослава Ґой - Стром.
Page load link
Go to Top