Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 33 СТОРІНКА ШКОЛЯРА У День Матері Сьогодні поведемо мову про найдорожчу людину для кожного з нас – про Маму. Матерів нам дарує Господь. Матуся, наче ангел: оберігає і з любов’ю виховує своє дитя. Кожному треба слухати і шанувати свою матінку. Цього навчає нас Святе Письмо, на родна творчість, книги письменників. Темі любові до матері присвятив багато оповідань видатний український педагог Василь Сухомлинський. Пропонуємо Вам кілька з них. Читайте, робіть висновки – виростайте люблячими, вдячними і чемними дітьми. Це буде найкр ащим подарунком для Мами. Сьома дочка Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко - далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю. — Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка. — Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка. — Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя. — Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта. — Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята. — Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста. А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі вз уття й принесла їй води в мисці помити ноги. Іменинний обід У Ніни велика сім’ я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна на йменша: їй восьмий рік. Бабуся на йстарша. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, крапельки падають н а стіл. Скоро у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна нехай запросить подруг. Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтя ть. Ніна тихенько сказала мамі: – Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає. – Чому? - здивувалась мама. – В неї руки тремтять. Їжа на стіл капає . Мама зблідла. Не сказавши жодного слова, вона зняла зі столу білу скатертину і сховала її в шафу. Довго сиділа мовчки, потім сказала: – У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною. Образливе слово Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образл иве, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір. Йшли роки. Син - школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить: – Простіть мені, Мамо, за образливе слово. – Прощаю, — сказала Мати й зітхнула. – Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово. Задумалась Мати , геть посмутніла. На її очах з’ явились сльози. Каже вона синові: – Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається . Святослава Ґой - Стром.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
