Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 31 Дарія Дроздовська з мамою. Спомин про Маму Рідна Ненько! Наближається День Матері, і думки мої линуть до Тебе. Як мені не вистачає Твоєї ласки і тепла, Твоїх мудрих порад. Як я хочу, щоб Ти була ще жива , а л е Бог забрав Тебе у кращі світ и. Я ніколи Тебе не забуду і з любов’ю в серці вічно буду нести світлу пам’ять про Тебе! 5 листопада 2012 р. за снула вічним сном моя люба і найдоро жч а Мамуся Ма рія Свідрук, яка народилася 8 вересня 1919 р. у ма - льов ничому Прикарпатському містечку Над - вірна Івано - Франківської області ( колиш ня Станіславська) у св ідомій, релігійній укра - їнській родин і Михайла та Анни Дунець. Її батько відразу після проголошення у Львові Західно - Української Республіки в листопаді 1918р. у Надвірній був головою міської у прави, а мама займалася вихованням дітей, яких в родині було дев’ятеро . М арія прийшла у світ 7 - ою дов гоочіку - ваною дівчинкою, бо до неї було 6 хлопчиків. З малих років батьки привили їй любов до Бога, зокрема, мала особливу віру у поміч Матері Божої, до якої зверталася з молитвою і до - вір’ям у важкі хвилини свого життя і яких,на жаль, випало не мало. Мам а зі мною , маленькою дитиною , в листопаді 1951 р. була вислана у Сибір (Тю - менська область), де примусово підписала папір на вічне проживання. Там почала пра - цювати, виконуючи тяжку фізичну працю на відкритому повітрі, де температура доходила до 50 градусі в ни жч е 0 ◦ С . Разом з іншими жінками вона розпилювал а дерева на дошки , де обморозила руки, ноги і ніс. Після цього з “жалю” була переведена доїти корів, де також було дуже важко, бо мала виконувати денну норму (видоїти 30 корів ручно), і так 10 років. В 1961 р. прийшло хрущовське “потеп - ління” і Мама разом зі мною після заслання повернулася в рідну Україну, де на неї чекали нові переживання і труднощі – тодішня влада не приймала виселених людей на місце їх нього попередн ього проживання, а відсилала в східн і області. Протягом 3 - х років Мама добивалася дозволу залишитися в своєму рід - ному містечку із своїми старенькими батьками і тільки завдяки їм вкінці одержала цей дозвіл. Виживати в той час було не легко, бо людям з таким штампом у пашпорті складало велику трудність знайти працю, але світ не без доб рих людей , і вони допомогли моїй Мамі знайти працю на залізничній ста н ції, що по - лег шило нам життя. З Божою поміччю Мама терпеливо без нарікань несла свої хрести, дякуючи Всевиш - ньому за всі Його ласки. Як могл а , так допо - м а гала: мені – здобути вищу освіту та утриму - вала свої х стареньки х батьк ів . Також наново купила свою конфісковану хату. Окрім того , Мама приймала активну участь в житті своєї церкви, де була хрещена та брала шлюб із моїм Батьком Юрієм і з яки м вона зустріла ся після 4 9 - ти років розлуки в Ню Йорку і ще прожила з ним 1,5 року і який помер в 1995 р оці . Доля моєї Мамці гідна подиву, як така тендітна жінка змогла все перейти і перенести, не зламатися, очевидно, життя її загартувало, а , можливо , те, що завжди вірила в Божу силу . Ї ї улюбленими словами були: “Нехай буде воля Твоя ...”. Була моя Мама доброзичливою, лагід - ною і дуже любила людей, яких розуміла з півслова, особливо любила дітей, які тягну - лися до неї , як до сво єї рідн ої матусі . Своєю безпосередністю, скромністю, справедливістю, уважністю та привітністю дуже швидко згурто - вувала навколо себе прихильників, яким вміла цікаво та дотепно оповідати про своє життя. Ї ї великі голубі очі світилися щирістю та любo - в’ю як до людей , так і до Укра їни і всього укра - їнського. Мама дуже любила читати, зби рати різні віци, готувати смачні страви, співати, деклямувати старовинні вірші, відвідувати цікаві місця та різні заходи в громаді. Мама була жертвенною людиною . В же з перших днів перебування в Америці допомо - гала щотижнево у п ’ ятницю у парохіяльній « Стрічі » при церкві Св. Юра у Н ю Йорку при приготуванні вареників і при проведенні церквою щорічних фестивалів. Мама була активною членкою 1 - го Від - ділу СУА, під час Різдвяних свят виступала
Page load link
Go to Top