Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2013 Мені особисто де кілька останніх тиж - нів принесли суперечливі емоції — відчуття гор дости, але й також глибокого занепокоєння та невдоволення. Дні Українського Великодня ― це святкова пора, в яку наші корені й тра - диції виявляють себе найяскравіше: велич та врочиста обрядовість Великодньої Служби Бо - жої; богослуження Страсного тижня, сповнені глибокої духовности та інтроспекції; і, звичай - но, не можна забути про чудовий запах щойно спеченої, ще гарячої паски! Так часто ми сприй маємо такі визначальні миті як щось нам належне. Та прийде час, коли ми будемо прагнути відтворити ці миті, відчути смак Вели кодньої паски та знову поринути в теплі обійми наших традицій та національної гор - дости. В цю чудову пору Великодня за Юлія н - ським календарем серед української громади Ню Йорк у поширилися тривожні новини. 12 - 13 квітня 2013 року на Р ічних загальних зборах Головної Управи Союзу українців католиків “Провидіння” було прийняте рішення 4 травня 2013 року закрити двомовну газету “Амери - ка” ― через великі витрати на утримання цього видання. Окрім того, газета “ The Ukrainian Weekly , ” яка у жовтні святкуватиме 80 рок ів з дня випуску свого першого числа, незабаром виходитиме лише в електронному форматі. Ви давці обидвох газет зазначили, що до прий - няття цих нелегких рішень їх змусили еконо - мічні реалії. Двомовний та англомовний ін - фор маційний простір для Української А мери - ки змінюється в нас на очах. Приблизно в той самий час стало відо - мо, що щорічний Український Фестиваль, що його організовує Церква Св. Юра, був би ска - сований цього року, якби декілька громад - ських діячів не виступили із закликами його продовжити. А після цієї тривожної новини було оголошено, що в червні через брак учнів закриються початкові класи єдиної щоденної української школи в Мангеттені. Чи цей ради - кальний крок потягне за собою інші закриття, через які зменшиться присутність української гром ади в Іст - Вілледж (Е ast Village ), а отже в Ню Йорку? Чи за початковими класами закри - ю ться і старш і ? Чи продаж будинку буде нас - тупним кроком? А якщо так, то чи означає це, що у країнська суботня школа та українські танці залишаться без домівки? І якщо так станеться, і молодих українських родин в Іст - Вілледж поменшає, яким чином це вплине на відвідуваність церкви? Яким чином такий розвиток подій вплине на статус української громади в одному з найбільших американ - ських міст, в якому до цього часу вирувало укр аїнське громадське життя, відбувалися фес - тивалі, діяли молодіжні організації і т.д.? Ціл - ком можливо, що ця низка моїх передбачень малює надто похмуру картину, але, може, нам всім час прокинутися. Бо тільки заглянувши в майбутнє ― замість того, щоб журити ся лише сьогоднішніми економічними проблемами ― ми побачимо, що стоїмо перед загрозою втра - ти ти ці теплі обійми наших традицій та на - ціо нальної гордости. В “ The Ukrainian Weekly ” за 5 травня надруковані календарі літніх фестивалів під назвою “Українське літо: куди податися, чим зайнятися...”, а також оголошення про літні табори в різних регіонах Сполучених Штатів та Канади. Як чудово, що наші діти і внуки можуть відчути ці теплі об ійми наших тра - дицій та національної гордости ! Але чи ста - ви мо на цьому крапку, чи, може, нам всім вар - то потурбуватися, щоб такі можливості існува - ли упродовж цілого року? І завважити, чи є ц і заняття (музика, танці, молодіжні організації) частиною жваво го життя української громади та околиці? Чи є ми активними учасниками українського громадського життя ― і суспіль - ного, і релігійного ― і чи робимо все для того, щоб підтримувати український дух в США? Чи думаємо ми наперед, чи пасивно спостеріга - ємо за ти м, що відбувається? Чи стала наша пасивність нормою життя? А якщо так, то важ - ливо запитати чому? Як боротися з цією па - сив ністю? І чи готові ми з нею боротися? Кожному з нас варто замислитися над своєю роллю в цій проблемі. Скільки для нас важить збереження наших організацій та гро - мад? Закликаю всіх до активного обговорення цієї проблеми, і запросімо до цього обгово рен - ня нашу молодь ― і послухаймо їхньої думки. 13 квітня в Торонто (Канада) відбувся Семінар з розвитку суспільних громад під назвою “Міц - ніші громади завдяки міцнішим організаціям: обговорення проблем та успіхів.” Вважаю, що для нас т акі відкриті дискусії ― це єдиний метод виробити своє бачення майбутнього та застановитися над тим, як його реалізувати. Однак такі форуми дають позитив ні результа -
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
