Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2013 НОВІ КНИЖКИ Антоніна Листопад – золота квітка української поезії Наприкінці 2012 р. вийшла у світ нова книга визначної української пись - мен ниці сьо го дення Антоніни Листопад «Книга радости (золота квітка)». Антоні - на Листопад – автор 14 - ти книг. «Кожна книжка – моя Верховина... Дякую Богу за видані книжки, хоча й без гоно рарні... І за невидані книги дякую Богу теж. Не видано ще біля двадцяти творів!» – пише в своїй авто біог рафії Антоніна Листопад. Народилася Антоніна Листопад на Во лині в селянській родині, «репресованій совє тами», як пише про себе. «Народилася під свисти куль і розриви снарядів. Була Друга сві - това війна, був 1941 рік, була Покрова... Росла у вірності, мій Рід не вміє зраджувати... Хотіла стати вчителькою. Стала лікарем. Мій справж - ній фах – поезія.» Автор – лавреат премії ім. Василя Сту - са (1993 р.), лавреат премії ім. Олени Пчілки (1994 р.), лавреат Міжнародного Шашкевичів - ського конкурсу (1994 р.) і літературного Фонду Волиняків - Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету, Ню Йорк, 2001 р. «Книга радости» – 7 розділів пророчих саг про споконвічні Укра їнські Святині, про історичне минуле України на протязі семи тисячоліть та її первозванність, про зцілення важко пораненої довголітнім поневоленням української нації в наш час та пророцтва про те, що Україна стоїть на порозі щастя, любові і вірності, бо «Г ряде Велика Пора Очищення». Ця книга повна любови до Бога, до ближнього, до України, оспівує доброту, мудрість і гід - ність, милосердя і сердечне добро. А ще книга просякнута похвальним Гимном Слову, про значення якого автор нагадує нам в післямові до книж ки, згадуючи письмен ницю Тетяну Байду з Луцька. «Її, 16 - літню старшокласни - цю... арештували московські окупанти. За один зшиток з поезіями. Про Україну... Коли оголосили вирок – 15 літ тюремної каторги, вона наївно запитала: «Чому? Чому мені так багато, як і моєму братові - повстанцю, якого взяли з ґвером в руках?!» Енкаведист примру - жив єхидно очі: «Твій брат невідомо ще чи вистрілив би з того ґвера, а як вистрілив би, то вбив би, ну, одного - двох. А твоє Слово підні - мало би тисячі людей...». Співає мама коли скову. Над немовлятком херувим. Народжується з Рідним Словом І помираєш разом з ним... ...А кожен звук – тонка таєм ність. І кожна крайність на краю... Є мова Рідна й чужоземна. Шануй чужу, люби свою... Початок є у кожнім Слові. Кінця нема. Навік затям! Співає мама колискову І королям, і пастухам. За сагою «Рідне слово» у другому роз - ділі йде ода українській пісні: ...Дав на м Господь її. Замість Свободи! Щоб наливали у серце по вінця. Роди співають. Співають народи. А найспівуч іші ми – Українці... ...Колір за кольором. У водограї! Сяйні коралі – у кожній краплинці. Як заспіваємо – все воскресає, Бо найспівучіші ми – Українці. Із Прикарпаття, з Прилук, із Поч аїва... В мальвах, в любисткові, у материнці... Як заспіваємо – Сонце спиняється, Бо найспівучіші ми – Українці. Антоніна Листопад у своїй поезії часто звертається до Святого Письма, взявши на цілу сторінку цитати з Біблії, як епіграф та заголов - ки до першого ( «І чим більше ти лю дям даєш, тим щедріше збагачуєш душу») та третього («Вінець батьків – достойні діти..») розділів . Прослава Богоматері, в якій автор слі - дом за римським істориком першого століття Цельсом називає сарматкою за походженням, тісно переплітається з Українським народом, який є потомками древніх сарматів. ...Царице - Діво! Українко Древня! Недаром Ти – покровою для нас! Між нами – сув ’ язь Споконв ічна. Кревня! Із нами всюди – Твій Іконостас... Ти сиплеш із Небес святі корали. Ми нижемо коралі Похвали! Прости юдеїв. Істину сховали. Прости і нас, що досі не знайшли. Маріанна Онуфрик, м. Ірпінь, Україна. _________________ __ _________________
Page load link
Go to Top