Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
20 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2013 НОВІ КНИЖКИ Антоніна Листопад – золота квітка української поезії Наприкінці 2012 р. вийшла у світ нова книга визначної української пись - мен ниці сьо го дення Антоніни Листопад «Книга радости (золота квітка)». Антоні - на Листопад – автор 14 - ти книг. «Кожна книжка – моя Верховина... Дякую Богу за видані книжки, хоча й без гоно рарні... І за невидані книги дякую Богу теж. Не видано ще біля двадцяти творів!» – пише в своїй авто біог рафії Антоніна Листопад. Народилася Антоніна Листопад на Во лині в селянській родині, «репресованій совє тами», як пише про себе. «Народилася під свисти куль і розриви снарядів. Була Друга сві - това війна, був 1941 рік, була Покрова... Росла у вірності, мій Рід не вміє зраджувати... Хотіла стати вчителькою. Стала лікарем. Мій справж - ній фах – поезія.» Автор – лавреат премії ім. Василя Сту - са (1993 р.), лавреат премії ім. Олени Пчілки (1994 р.), лавреат Міжнародного Шашкевичів - ського конкурсу (1994 р.) і літературного Фонду Волиняків - Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету, Ню Йорк, 2001 р. «Книга радости» – 7 розділів пророчих саг про споконвічні Укра їнські Святині, про історичне минуле України на протязі семи тисячоліть та її первозванність, про зцілення важко пораненої довголітнім поневоленням української нації в наш час та пророцтва про те, що Україна стоїть на порозі щастя, любові і вірності, бо «Г ряде Велика Пора Очищення». Ця книга повна любови до Бога, до ближнього, до України, оспівує доброту, мудрість і гід - ність, милосердя і сердечне добро. А ще книга просякнута похвальним Гимном Слову, про значення якого автор нагадує нам в післямові до книж ки, згадуючи письмен ницю Тетяну Байду з Луцька. «Її, 16 - літню старшокласни - цю... арештували московські окупанти. За один зшиток з поезіями. Про Україну... Коли оголосили вирок – 15 літ тюремної каторги, вона наївно запитала: «Чому? Чому мені так багато, як і моєму братові - повстанцю, якого взяли з ґвером в руках?!» Енкаведист примру - жив єхидно очі: «Твій брат невідомо ще чи вистрілив би з того ґвера, а як вистрілив би, то вбив би, ну, одного - двох. А твоє Слово підні - мало би тисячі людей...». Співає мама коли скову. Над немовлятком херувим. Народжується з Рідним Словом І помираєш разом з ним... ...А кожен звук – тонка таєм ність. І кожна крайність на краю... Є мова Рідна й чужоземна. Шануй чужу, люби свою... Початок є у кожнім Слові. Кінця нема. Навік затям! Співає мама колискову І королям, і пастухам. За сагою «Рідне слово» у другому роз - ділі йде ода українській пісні: ...Дав на м Господь її. Замість Свободи! Щоб наливали у серце по вінця. Роди співають. Співають народи. А найспівуч іші ми – Українці... ...Колір за кольором. У водограї! Сяйні коралі – у кожній краплинці. Як заспіваємо – все воскресає, Бо найспівучіші ми – Українці. Із Прикарпаття, з Прилук, із Поч аїва... В мальвах, в любисткові, у материнці... Як заспіваємо – Сонце спиняється, Бо найспівучіші ми – Українці. Антоніна Листопад у своїй поезії часто звертається до Святого Письма, взявши на цілу сторінку цитати з Біблії, як епіграф та заголов - ки до першого ( «І чим більше ти лю дям даєш, тим щедріше збагачуєш душу») та третього («Вінець батьків – достойні діти..») розділів . Прослава Богоматері, в якій автор слі - дом за римським істориком першого століття Цельсом називає сарматкою за походженням, тісно переплітається з Українським народом, який є потомками древніх сарматів. ...Царице - Діво! Українко Древня! Недаром Ти – покровою для нас! Між нами – сув ’ язь Споконв ічна. Кревня! Із нами всюди – Твій Іконостас... Ти сиплеш із Небес святі корали. Ми нижемо коралі Похвали! Прости юдеїв. Істину сховали. Прости і нас, що досі не знайшли. Маріанна Онуфрик, м. Ірпінь, Україна. _________________ __ _________________
Page load link
Go to Top